Костомаров Микола Іванович
Українська педагогіка в персоналіях – ХІХ століття / За редакцією О.В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах // «Либідь», - К., 2005, кн. 1., стор. 325 – 333.
Костомаров
Микола Іванович
(1817–1885)
Історик, публіцист,
педагог, письменник
Микола Іванович Костомаров народився 4 травня 1817 р. в селі Юрасівка Острогозького повіту на Воронежчині. Його батько — дідич-росіянин, а мати — селянка-кріпачка.
Після закінчення в 1833 р. гімназії Микола став студентом історико-філологічного університету. Тоді там працювали такі визначні вчені, як математик Т.Ф.Осиповський, один з основоположників фізичної хімії М.М.Бекетов, історик М.С.Лунін. Історію викладав відомий поет П.П.Гулак-Артемовський. Професор історії М.С.Лунін став найбільшим авторитетом для юного Костомарова й визначив його шлях у науці : історія українського народу. «А оскільки,— згадував пізніше письменник і педагог,— я тоді жив в Малоросії, то й почав з його малоросійської гілки». *(1)
*(1) Костомаров М. Автобіографія // Дніпро. 1989. № 6. С. 78.
Саме тоді сформувалося його «українство», розвинулися щира зацікавленість і любов до української культури, історії, мови. За твердженням П.П.Толочка, в даному разі можна говорити про генетичні корені цієї любові : «Вірогідно, що ця любов до всього українського, що проявилась в харківський період під впливом українського оточення, і, напевно, не без участі українських генів матері, і стала підставою для деяких сучасників називати Миколу Івановича Костомарова “сином Малоросії”». *(2)
*(2) Київ. старовина. 1992. № 5. С. 8.
У Харкові Микола Іванович Костомаров відкрив для себе світ української народної пісні, коли до його рук потрапило видання М.М.Максимовича, датоване 1827 р. «Мене вразила і захопила,— пригадував він в автобіографії,— краса малоросійської народної поезії ; я навіть і не підозрював, що така витонченість, така глибина і свіжість почуттів були у творах народу, настільки близького мені і про який я, на великий жаль, нічого не знав».
Пізнати український народ, його історію, культуру допомагало спілкування з видатним ученим-славістом І.І.Срезневським, письменником-реалістом, автором відомої комедії «Сватання на Гончарівці» Г.Ф.Квіткою-Основ’яненком, поетом і фольклористом А.Л.Метлинським, читання повістей М.В.Гоголя. «Любов до українського слова все більше й більше захоплювала мене ; мені було досадно, що така прекрасна мова залишається без всякої літературної обробки і, над те, піддається зовсім незаслужено презирству» *(3),— зізнавався пізніше вчений.
*(3) Костомаров М. Автобіографія // Дніпро. 1989. № 6. С. 79.
