Сакович Калліст

Українська педагогіка в персоналіях. Х-ХІХ століття / За редакцією О. В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах . -  К.:«Либідь»,  2005. -  кн. 1. -  С. 95 – 99

Сакович Калліст
(Касіян)
(1578–1647)
Церковний діяч,
просвітитель, учений,
письменник-полеміст 

         Калліст Сакович (у чернецтві Касіян) народився в с. Потелич (тепер Нестерівського району) на Львівщині в сім’ї священика. Початкову освіту здобув дома, вищу — у Краківському університеті та Замойській академії «для руської нації», створеній відомим польським діячем, канцлером Яном Замойським для української та білоруської молоді.
         У цей час Київ повертав собі славу культурно-освітнього центру України. З усіх куточків України сюди прибували освічені люди, головним чином філологи, літератори, перекладачі, друкарі. Завдяки зусиллям архімандрита Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького цей монастир став осередком культурно-освітнього життя. В Лаврській друкарні видавалися релігійні, історичні, полемічні, художні твори, підручники. Київська братська школа (з 1615 р.) стала гідною альтернативою католицьким колегіумам. Як зазначав М.Костомаров, «в країні, де руська мова, руська віра і навіть руська народність тарувались печаттю невігластва… з боку пануючого племені,— в цій країні з’являються сотні руських юнаків з прийомами тодішньої освіченості, … з прийнятими засобами науки вони виступають на захист своєї віри і народності ! »
         Прибувши до Києва близько 1620 р., Калліст Сакович упродовж певного часу працював домашнім учителем у родині майбутнього київського воєводи А.Киселя, брав активну участь у розбудові Київської братської школи. Спочатку він допомагав її другому ректорові Мелетію Смотрицькому, а згодом сам очолив школу. Обрання Калліста Саковича на посаду ректора Київської братської школи було свідченням його високого авторитету в колах освіченої патріотичної громадськості. Адже ректор обирався на загальних зборах братства, причому кандидати повинні були викласти свої ідеологічні й політичні погляди. Спираючись на заступництво козаків, Київське Богоявленське братство та його школа розгорнули таку широку діяльність, що уніатський митрополит Й. В. Рутський заявив у 1619 р., що він впадає у відчай з приводу майбутньої долі унії в Київських землях.
         Одночасно з адміністративною діяльністю Калліст Сакович викладав риторику, пиїтику й філософію, підтримував раціоналістично-гуманістичний рух, який охопив Україну, сприяв проникненню прогресивних європейських педагогічних ідей в українське шкільництво. Він був палким поборником освіти, переконаним у тому, що виховання й набуті знання роблять людину людиною. «В деяких місцях,— писав учений,— нині більш потрібні школи, ніж численні церкви без єдиної школи… Буває, що в якомусь місці є десять або п'ятнадцять церков, а школи немає жодної. Звідки ж будуть братися добрі читачі, писарі, півчі, а також і священики ?». *(1)
* (1) Цит. за : Києво-Могилянська академія в іменах (XVII–XVIII ст.) : Енциклопед. видання / Упоряд. З.І.Хижняк ; за ред. В.С.Брюховецького. К., 2001. С. 472.