Історія свята Головосіки

ГОЛОВОСІКА І ПЕРШІ ОСІННІ СВЯТА УКРАЇНЦІВ

ІСТОРІЯ СВЯТА ГОЛОВОСІКИ

Вересень — перший місяць церковного нового року. У древніх римлян цей місяць називався септембрій (від латинського septem — сім). Цієї назви він не змінив і після календарної реформи Юлія Цезаря, коли став дев’ятим місяцем року. Древньослов’янські назви місяця — ревун (від реву оленів і лосів в період гонів), листопадник, вересень, деветник, златоцвіт, вржесінь, хмурень. В українській мові місяць зберіг давню слов’янську назву «вересень» — час, коли цвіте вереск.

Велике свято на честь усікновення голови Хрестителя Господнього Іоанна. Євангеліє від Марка (6:17 — 29) розповідає історію смерті Іоанна Хрестителя.«...Бо цей Ірод, пославши, взяв Іоанна і посадив його у в’язницю, через Іродіаду, жінку Філіппа, брата свого, з якою він одружився. Бо Іоанн говорив Іродові: не годиться тобі мати жінку брата твого. Іродіада ж, гніваючись на нього, бажала вбити його та не могла. Бо Ірод боявся Іоанна, знаючи, що він муж праведний і святий, і охороняв його; багато, що робив, слухаючи його, та із задоволенням слухав його. І настав день, коли Ірод, святкуючи день свого народження, влаштував бенкет для вельмож своїх тисяцьких і старійшин галілейських; і увійшла дочка Іродіади, танцювала і догодила Іродові і тим, що возлежали з ним; цар сказав дівчині: проси в мене, чого хочеш, і дам тобі. І клявся їй: чого тільки попросиш у мене, дам тобі, навіть до половини мого царства. Вона вийшла і спитала матері своєї: що просити? Та відповіла: голову Іоанна Хрестителя. Вона відразу ж пішла з поспішністю до царя і просила, кажучи: хочу, щоб ти зараз же дав мені на блюді голову Іоанна Хрестителя. Цар замутився, але, заради клятви і тих, що возлежали з ним, не захотів відмовити їй. І негайно, пославши ката, цар звелів принести голову його. Той пішов, відсік йому голову в темниці і приніс голову його на блюді і віддав її дівчині, а дівчина віддала її матері своїй...»

НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ТРАДИЦІЇ НА ГОЛОВОСІКИ

11 вересня (29 серпня за старим стилем) в народі відзначають Головосіка чи Пісного Івана. Цей день вважали кінцем літа і початком зими.«Іван Пісний приблудив, красне літо проводив», «Іван Пісний — зими батько хресний». В цей день християни дотримуються «голодного» або дуже жорсткого посту. На Східній Україні це єдиний в році день, коли не варять і не їдять борщу.

За народними віруваннями цього дня не можна брати у руки ніж, косу, сокиру: при вживанні хліба в деяких місцевостях його ламають руками. Гріхом було їсти все, що має круглу форму, — картоплю, яблука, капусту — все, що нагадувало усікненну голову Хрестителя. Категорично заборонялося зрізати мак та капусту, бо казали «що з головки може кров потекти».

Цього дня не співали і не танцювали, тому що Іродіадова донька танцями і піснями випросила у царя Ірода голову Іоанна Хрестителя.

У старовинних переказах про святих Іоанн Хреститель зцілює усі хвороби голови.

Також цього дня збирали коріння цілющих трав, якими лікували головні болі, безсоння та психічні розлади у людей.

«На Головосіки журавлі полетіли на південь — до ранньої зими»

«Іван Предтеча гонить птахів далеко»