Туптало Данило (Ростовський Димитрій)

Українська педагогіка в персоналіях – ХІХ століття / За редакцією О.В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах // «Либідь», - К., 2005, кн. 1., стор. 149 – 154.

Туптало Данило

(Ростовський Димитрій)

(1651–1709)

Письменник, просвітитель,

церковний і культурний діяч


Життя й діяльність Данила Туптала — визначне явище в історії української культури та освіти. Він працював у багатьох сферах, скрізь залишаючи по собі яскраві сліди. І.Франко називав його «одним з головних письменників» кінця XVII— початку XVIII ст., а академік Д.Лихачов —«останнім письменником, що мав величезне значення для всієї православної Східної та Південної Європи». Окрім письменницької та релігійної діяльності, Данило Туптало ввійшов в історію як один з визначних просвітителів свого часу.

Народився Данило в родині Сави Григоровича Туптала в м. Макарові, що на Київщині, 28 жовтня 1651 р. Перше документальне свідчення про Саву Туптала, сотника Київського полку, знаходимо в Реєстрі Війська Запорозького 1649 р., у списку Макарівської сотні. Це була зразкова українська козацька сім’я другої половини XVII ст. Батько й мати — люди освічені й побожні, такими ж виховували й своїх дітей, двох доньок і сина. Сава Туптало, який прожив 103 роки, брав участь майже у всіх битвах і походах Київського полку. Польський гетьман Ян Собеський використовував його як дипломата. Отже, було що розповісти синові, і історію України Данило знав з першоджерел. Початкову освіту хлопець здобув від матері Марії Михайлівни. На вигляд він був русявим, із смаглявим і витонченим обличчям та глибокими сумними очима.

В 1661 р. родини переїхала до Києва. Батько став старостою Кирилівського монастиря. Як щедрі меценати, Туптали виділяли гроші на утримання Києво-Могилянського колегіуму, Кирилівської церкви, а свій двір і будинок переписали церкві Миколи-Притиска. В 1886 р. «Киевские епархиальные ведомости» писали, що такої честі й поваги, як Сава Туптало, не знали навіть ігумени Кирилівського монастиря.

У 1662 р. в 11-річному віці Данилка віддали на навчання до Києво-Могилянського колегіуму. Ректором її в той час був визначний учений-просвітитель Іоанникій Галятовський. Хлопець навчався успішно, особливий інтерес виявляючи до риторики, піїтики й богословських наук. Одним з його вчителів був отець Мелетій Дзик, майбутній ректор Київської академії, який звернув увагу на здібного учня й багато працював з ним індивідуально.

Риторика в цілому, і мистецтво проповіді, вивчалися в колегіумі як основні предмети. Практика духовного красномовства розвивалася паралельно з теорією й несла в собі як виховний, так і дидактичний компоненти. Зміст і форма проповідей базувалися на богословських та риторичних засадах. На думку багатьох дослідників, Данило Туптало був одним з найталановитіших і найосвіченіших вихованців колегіуму свого часу. Провчившись три роки, він вирішив продовжити освіту на приватних засадах. Отець Мелетій став у цей час ігуменом Кирилівського монастиря, і саме в нього Данило закінчував своє навчання.