Куліш Пантелеймон Олександрович

Українська педагогіка в персоналіях – ХІХ століття / За редакцією О.В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах // «Либідь», - К., 2005, кн. 1., стор. 334 – 344.


Куліш

Пантелеймон

Олександрович

(1819–1897)

Письменник, педагог,

історик, етнограф, публіцист,

літературний критик і

громадський діяч


Пантелеймон Олександрович Куліш народився 27 липня 1819 р. в містечку Вороніжі Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер смт Шсткинського району Сумської області) у сім’ї давнього козацького роду.

З 1831 р. почалися роки навчання Пантелеймона в Новгород-Сіверському повітовому училищі, яке він успішно закінчив у 1833 р. Того ж року, 8 жовтня, його зарахували до Новгород-Сіверської гімназії. Спочатку навчання давалося йому важко, тому що він не розумів добре російської мови, адже вдома розмовляли тільки українською. Але швидко опанував її і став одним із перших учнів у класі. У відомостях про успіхи й поведінку учнів гімназії відзначалися Пантелеймонові відмінні «способности… поведение и успехи». Третій клас він закінчив як найкращий учень, отримавши грамоту «за поведение и успехи в науках».

У гімназії хлопець любив читати вірші й легко їх запам’ятовував. Його улюбленим поетом був О.С.Пушкін, вірші якого він часто цитував у розмовах і листах. Захоплювався також баладами В.А.Жуковського і поезією Г.Р.Державіна, а надто збіркою українських пісень і дум М.О.Максимовича, виданою в 1834 р. Богдан Хмельницький, Петро Сагайдачний, Петро Дорошенко безперервно поставали в його кольоровій уяві й викликали глибоку симпатію. Читав й інші українські книжки, які тоді можна було дістати. Відтоді в нього сформувався інтерес до української мови, він почав прислухатися до неї, записувати народні думи й оповідання.

В гімназійні роки виявився літературний талант майбутнього письменника. Він пише свій перший твір українською мовою «Циган», який у 1841 р. був надрукований у альманасі «Ластівка».

У 1837 р. юнак залишив гімназію після п’ятого курсу навчання й поїхав до Києва, щоб здобути вищу освіту. Але, як з’ясувалося, він не міг одразу вступити до університету. «По тогдашним правилам,— писав М.Чалий,—воспитанник среднеучебного заведения, не окончивший полного курса, мог поступить в университет по экзамену, но не иначе, как по истечении такого времени, какое требовалось по окончании полного курса, а так как Кулиш вышел из V класса, то он имел право поступить в университет не ранее двух лет». *(1)

*(1) Киев. старина. 1897. № 4. С. 294.