SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Головна / Програми асоціації / Видатні українці / Куліш Пантелеймон Олександрович

Куліш Пантелеймон Олександрович


У поїздці Україною Пантелеймон Олександрович Куліш близько зійшовся з польським поетом Михайлом Антоновичем Грабовським, який жив у Чигиринському повіті в селі Олександрівка. Грабовський розгледів у ньому талановиту й мислячу людину, яка подавала великі надії. Пізніше старий поет сам розповідав, що він «охоче й навіть із захопленням довго засиджувався» з молодим дослідником ночами, слухав у його викладі незліченні українські народні легенди та розповіді про гайдамаків. М.А.Грабовський чудово вмів впливати на піднесення духу свого молодого товариша й усіляко намагався допомагати йому, розшукуючи й дістаючи різні відомості з історії України.

У роки перебування в Києві Пантелеймон Олександрович Куліш зблизився з гуртом молодих українських діячів, які в грудні 1845— січні 1846 рр. утворили Кирило-Мефодіївське товариство. Воно відкрило нову сторінку в історії українського руху, сформувавши першу виразну програму українства на народницьких, загальнодемократичних та ідеологічних підвалинах. З його заснуванням пов’язується початок нової боротьби за національне відродження України. Товариство об’єднало найталановитіших представників української інтелігенції : Т.Г.Шевченка, М.І.Костомарова, В.М.Білозерського, М.П.Гулака, О.М.Марковича. У програмних документах цієї організації («Устав», «Книга бытия украинского народа») виокремлюються три засади ідеологічної концепції кирило-мефодіївців : федералізм (об’єднання слов’янських народів зі збереженням внутрішньої свободи) ; демократизм (народолюбство, просвітництво, свободолюбство, народоправство) ; автономія (культурно-державна самостійність української нації). Ідеї кирило-мефодіївців наклали свій відбиток на світоглядні переконання нового покоління української інтелігенції середини ХІХ ст.

У серпні 1845 р. Пантелеймона Олександровича Куліша призначили старшим учителем історії Рівненської гімназії. У грудні цього ж року він переїхав до Петербурга, де (з 15 грудня) працював старшим учителем російської словесності 5-ї гімназії, а через деякий час ще й викладав російську мову студентам-інородцям Петербурзького університету.

У Петербурзі розпочалася плідна літературна діяльність Пантелеймона Олександровича Куліша. Він став одним з найактивніших співробітників журналу «Современник», де друкувалися його художні, публіцистичні, історичні та етнографічні праці : «Украинские народные предания», «Михайло Чернишенко, или Малороссия восемьдесят лет назад», «Украина», «Од початку Вкраины до Батька Хмельницкого», окремі розділи з роману «Чёрная Рада». У 1846 р. вийшла популярна історія для дітей «Повесть об украинском народе».

Його друзі, корифеї науково-літературного світу (письменники С.Т.Аксаков, М.П.Погодін, професор О.С.Бодянський, редактор журналу «Современник», пізніше ректор Петербурзького університету П.О.Плетньов покладали на Пантелеймона Олександровича Куліша великі надії і спонукали до посиленої наукової діяльності. Та й сам він був охоплений полум’яним бажанням працювати над поглибленням своїх знань, прагнув до особистісного зростання.

ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER