Кононович-Горбацький Осип (Йосиф)

Українська педагогіка в персоналіях – ХІХ століття / За редакцією О.В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах // «Либідь», - К., 2005, кн. 1., стор. 112 – 115.



Кононович-Горбацький

Осип (Йосиф)

(? – 1653)

Культурно-освітній і

церковний діяч, письменник,

учений-філософ



Де й коли народився Йосиф Кононович-Горбацький, невідомо. Після закінчення Замойської академії «для руської нації», створеної видатним польським політичним діячем канцлером Яном Замойським, читав курси риторики й діалектики (1635–1636), філософії (1639–1642) в Києво-Могилянському колегіумі, куди прибув зі Львова на запрошення Петра Могили. У 1642–1646 рр. був ректором колегіуму. Разом з Петром Могилою працював над «Требником» (Київ, 1646), брав участь у створенні «Православного сповідання віри». Він разом з іншими київськими вченими представляв на Ясському (Молдова) православному соборі українську богословську науку. Вони дістали високу оцінку як «мужі істинно гідні подиву і всякою мудрістю і знаннями вкрашені».

Курс філософії, прочитаний Йосифом Кононовичем-Горбацьким у Києво-Могилянському колегіумі увійшов до вісімнадцяти найкращих курсів цього навчального закладу, відібраних науковцями Інституту філософії НАН України.

Філософські ідеї вченого — яскравий взірець поширення в Україні гуманістичних концепцій. Вони значною мірою сприяли розвиткові київської філософської школи, серед представників якої були такі видатні особистості, як І.Гізель, С.Калиновський, Я.Козельський, Г.Сковорода.

Педагогічні погляди Йосифа Кононовича-Горбацького випливають з його прогресивних філософських ідей про об’єктивність матеріального світу: «Природа існує двома способами, по-перше, в собі, хоч би її не сприймав жоден інтелект… і, по-друге, в понятті душі, оскільки природа сприймається тим чи іншим способом».

Так само не сумнівався вчений у можливості пізнати об’єктивний світ : «Всяка реальна сутність може бути пізнана». На його погляд, усі речі складаються з матерії, яка набуває певної форми. Матерія не народжується й не може бути знищена. Форми матерії — різного роду рухи або дії. Матерія рухома й діяльна. «Вся природа — це субстанція дій,— зазначав Йосиф Кононович-Горбацький.