Драгоманов Михайло Петрович

Українська педагогіка в персоналіях – ХІХ століття / За редакцією О.В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах // «Либідь», - К., 2005, кн. 1., стор. 376 – 384.


Драгоманов

Михайло Петрович

(1841–1895)

Видатний історик,

громадський діяч,

просвітитель, публіцист


Михайло Петрович Драгоманов народився 18 вересня 1841 р. в місті Гадячі, що на Полтавщині, у родині дрібномаєтних дворян, які походили з козацької старшини. Батько, Петро Якимович, замолоду служив правником у військовому відомстві, був широко освіченою людиною. Не знайшовши «собі місця у канцелярсько-дворянському устрої повітового життя, присвятив себе родині і допомозі різному мілкому люду». *(1)

*(1) Драгоманов М.П. Автобиографические заметки // Літ.-публіцист. праці: В 2 т. К., 1970. Т. 1. С. 39.

Саме під вільнодумним і різнобічним впливом батька та родини відбувалося духовне становлення Михайла Драгоманова і його сестри Ольги (у майбутньому — відомої письменниці Олени Пчілки, матері славетної Лесі Українки).

У 1849 р. Михайло Драгоманов вступив до Гадяцького повітового училища, де захопився історією античного світу, географією, мовами, а також мав успіхи у вивченні математичних дисциплін. Через 5 років продовжив навчання в Полтавській гімназії. До його улюблених предметів належали : латина, римська і нова історії. У цей час юнак самотужки вивчав історичні праці М.Карамзіна, Ф.Шлоссера, В.Прескотта, зачитувався журналами «Современник», «Отечественные записки».

Згодом, у статті «Два учителі (Спомини)» (1894 р.) Михайло Драгоманов з глибокою вдячністю згадує в своїх талановитих учителів —історика О.Строніна й латиниста К.Полевича, високо поціновуючи їхній внесок у виховання кількох поколінь полтавського юнацтва, прагнення пробуджувати в учнів інтерес до знань, педагогічний ентузіазм і вміння «так гуманно, так тепло жити з учнями і піднімати їх інтелект і мораль».

Навчання в гімназії ледь не скінчилося для юного Михайла Драгоманова «с тем, чтобы впредь никуда не принимать». Приводом стало його заступництво за несправедливо покараного товариша. Знадобилося втручання О.Строніна, на прохання якого тодішній попечитель Київського учбового округу відомий учений-хірург і педагог М.І.Пирогов дозволив юнакові скласти іспити екстерном і все-таки одержати атестат про закінчення гімназії, що надавав право продовжувати навчання.

Восени 1859 р. Михайло Драгоманов вступив на історико-філософський факультет Київського університету Св. Володимира, де почав здобувати не лише історичну та загальну, а ще й політичну освіту. З групою демократично налаштованих студентів-першокурсників він виступив з ініціативою відкрити недільну школу для «мальчиков здешнего ремесленного класса… желая доставить им средства к первоначальному образованию». З дозволу попечителя М.І.Пирогова у вересні 1859 р. було відкрито першу в Києві (і в Російській імперії) так звану Подільську чоловічу недільну школу. *(2)

*(2) Драгоманов М.П. Народні школи на Україні серед життя й письменства в Росії. Женева, 1877. С. 10, 19.