SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Головна / Програми асоціації / Видатні українці / Драгоманов Михайло Петрович

Драгоманов Михайло Петрович

Вірячи в те, що тільки нове, не «задурене» покоління, виховане на «не попсованій науці» буде здатне змінити життя на краще, просвітитель закликав представників демократичних сил активно долучатися до освітньої праці. Сповідуючи, як і К.Ушинський, принцип народності в освіті та вихованні, він обстоював положення : школа повинна виховувати дітей у дусі свого народу, ознайомлювати вихованців з його характером, традиціями, ідеалами. А найкраще цього можна досягти завдяки вивченню рідної мови та літератури, яким Михайло Петрович Драгоманов відводив роль основних предметів у народній школі. Він твердо вірив, що мова — це споконвічне знамено нації, безцінний скарб народу, який не можуть відібрати ні закони, ні циркуляри, тому й розпочав боротьбу за визнання окремішності української мови й повернення її до шкіл на правах національної, а не діалекту. Щоб досягти в цій справі успіху, необхідно було створювати, видавати й поширювати наукові книжки. Вчений і практично, і теоретично обґрунтував необхідність складання «учебных и читальных книг, приспособленных к украинскому народу», наголошуючи, що навчання треба починати народною мовою.

Цієї теми Михайло Петрович Драгоманов торкався ще в більш ранніх статтях «О малороссийских азбуках» (1862 р.), «О педагогическом значении малорусскаго языка» (1866 р.), «Народные наречия и местный элемент в обучении» (1874 р.). В статті 1866 р. «О педагогическом значении малорусскаго языка» він писав про будову української читанки, яка мала б відповідати принципові «од близького до далекого», тобто щоб читання починалося «краткими фразами на радномЪ языке — пословицами, которыя бы представляли и бытовое, и моральное содержаніе ; в параллель идутЪ такія же фразы и пословицы и великорусскія, которыя по оборотам языка и содержанію имеютЪ общее значеніе ; затемЪ переходятЪ кЪ чтенію короткихЪ и лёгкихЪ рассказов на радномЪ языке вЪ роде песенЪ, анекдотовЪ и сказокЪ, тоже вибранныхЪ такЪ, чтобы они были поучительны и по содержанію ; после этого можно приступить кЪ чтенію статей и на литературномЪ языке, возможно лёгкихЪ по простоте языка и возможно более общихЪ по содержанію ; затемЪ идётЪ чтеніе бытовыхЪ отрывковЪ изЪ малорусской искусственной поэзіи (Шевченко, ВовчокЪ), более трудныя статьи на литературномЪ русскомЪ языке и наконецЪ хоть и бытовыя великорусскія произведенія вЪ роде Кольцова». *(5)

*(5) Драгоманов М.П. Народні школи на Україні серед життя й письменства в Росії. Женева, 1877. С. 49.

На основі аналізу стану початкового навчання в Західній Європі у статті «Народные наречия и местный элемент в обучении» (1874 р.) Михайло Петрович Драгоманов порушує питання якнайширшого запровадження в методику початкового навчання «местных читальников для народных школ» на теренах Російської імперії, як того вимагали педагоги розвинутих країн. Аналізуючи вимоги педагогів Віленського і Київського учбових округів про введення місцевого елементу й мови в навчання, розглядаючи теоретичні розвідки і практичні спроби К.Ушинського, В.Водолазова, присвячені розв’язанню цієї проблеми, Михайло Петрович Драгоманов не лише прагне викликати інтерес до неї потенційних читачів, а й закликає суспільно-педагогічні кола до конкретних дій з «локалізации пріёмовЪ обученія и образованія, как это делается в настоящее время на Западе».

Продовженням обгрунтування вимоги поширення рідномовного навчання стала і стаття «Антракт з історії українофільства (1863–1872)» (1876 р.), де вчений пише, що «лучші російські педагоги : Ушинський, Венцель, Водовозов, з котрих перший і послідній зробили найлучші в Росії читанки для народних шкіл, висказали, що учити усі краї Росії по одних книгах і читанках не можна і що бодай хоч у самому елементарному знанню треба починати з народних, крайових мов».

ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER