SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Ярослав Мудрий

Українська педагогіка в персоналіях. Х-ХІХ століття / За редакцією О. В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах. К. : «Либідь», 2005, кн. 1., С. 12 - 16

Ярослав Мудрий

(978 - 1054)

Видатний державний діяч Київської Русі

Син Володимира Великого та полоцької княжни Рогніди, Ярослав Мудрий у 1019 р. став Великим Київським князем. Він поширив великокнязівську владу на захід від Чудського озера, на землі, загарбані Польщею. У 1043 р. організував похід проти Візантії, зміцнював південні кордони Русі, у 1036 р. вщент розгромив печенігів під Києвом (на місці здобуття перемоги збудовано Софійський собор).

За Ярослава Мудрого Русь посіла визначне міжнародне становище, про що свідчать зокрема, династичні зв'язки князя з низкою західноєвропейських королівських дворів (він сам був одружений з дочкою шведського короля Олафа - Інгігердою, Єлизавета Ярославна перебувала в шлюбі з норвезьким королем Гаральдом Суворим, Анна Ярославна - з французьким королем Генріхом І, Анастасія Ярославна - з угорським королем Андрашем І). Сучасники називали князя «тестем Європи». Освіченість його дочок була відома в багатьох землях.

Київська Русь за Ярослава являла собою велику й могутню державу, але час його князювання став і початком її роздроблення. За заповітом давньоруські землі було поділено між п'ятьма його синами.

У період правління Ярослава Мудрого на Русі остаточно утвердилося християнство, сформувалася організація руської православної церкви. Близько 1039 р. було засновано Київську митрополію, що підлягала Константинопольському патріархові. Проте князь дав відсіч спробам візантійських імператорів позбавити руську церкву самостійності з метою політичного тиску. Борючись за її адміністративну й духовну незалежність, він поставив київського священика Іларіона митрополитом.

Нестор Літописець так розповів про діяльність Ярослава: він «особливу увагу приділяв тому, щоб збільшувати всюди число храмів, … поширювати книги й освіту… Отець же його Володимир зорав й розм'якшив, тобто хрещенням просвітив. Цей же засіяв книжними словами серця віруючих людей». Недалеко від села Берестове, на горі понад Дніпром, у печері оселилися ченці. Серед них був священик Іларіон (згодом митрополит), до якого пристали Антоній та інші. Антоній був пострижений на Афоні і приніс на Русь ідеал чернецтва. Монастирі, зокрема Києво-Печерський, стали за Ярослава осередками освіти. Ченці вивчали грамоту, основи наук, співи, малювання, медицину, мозаїчну справу тощо.

Князя справедливо вважають поширювачем книжності на Русі. Він турбувався про освітню справу, розпочату ще батьком. За його правління виросли юнаки, яких Володимир свого часу віддав «у книжне вчення», а згодом вони брали активну участь у князівських реформах.

Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, любив читати. Як зазначав літописець, «до книг виявляв охоту, часто читаючи їх вдень і вночі. І зібрав книгописців дуже багато, які перекладали з грецької на слов'янську мову. І написали вони багато книг, по яких віруючі люди вчаться і насолоджуються вченням божественним». З цих книжок було створено першу на Русі бібліотеку, яка містилася в храмі святої Софії - премудрості Божої й налічувала понад 900 томів. Доля цієї скарбниці невідома, до наших днів дійшли лише чотири книжки: «Ізборник» (1073), «Ізборник» (1076), «Остромирове євангеліє» та «Реймське євангеліє». Остання потрапила до французького міста Реймса з Анною Ярославною і стала національною святинею: на ній присягли королі Франції. Створення бібліотеки - явище, типове для Константинополя, - сприяло збереженню рукописів, які були продукцією княжого скрипторію.

  • Сторінки:
  • <
  • 1
  • 2
  • 3
  • >
ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER