SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Головна / Програми асоціації / Видатні українці / Шерстюк Григорій Пилипович

Шерстюк Григорій Пилипович


Українська педагогіка в персоналіях. Х - ХІХ століття / За редакцією О. В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах // К. : «Либідь», 2005, кн. 1., С. 462 - 468.


Шерстюк

Григорій Пилипович

(1882-1911)

Організатор перших на Наддніпрянщині

Українського педагогічного видавництва

«Український учитель» та

українського педагогічного журналу «Світло»


Григорій Пилипович Шерстюк народився 14 листопада 1882 р. в селі Новий Тагамлик (Шерстюківка) Полтавської губернії (тепер Машівського району Полтавської області) в сім'ї незаможного селянина. Після закінчення місцевого міністерського зразкового училища він у 1899 р. вступив до Новобузької вчительської семінарії. Завдяки активному характерові на національній самосвідомості юнак не загубився серед однокласників. Він організував український гурток, члени якого не лише самі вивчали рідну історію та літературу, а й поширювали українські книжки серед населення. Крім того, гуртківці робили власні проби пера, випускаючи рідномовний рукописний часопис, ставили українські вистави. Одержавши в 1904 р. документ про закінчення курсу навчання, Григорій Пилипович повертається на рідну Полтавщину, де працює народним учителем спочатку в земській школі села Наталівка, а пізніше - в селі Мала Перещепина.

Активізація національного руху, що стала однією з найхарактерніших рис громадського життя в Україні початку ХХ ст., мала значний вплив на формування світобачення юнака, фактично визначивши його долю. У статті, присвяченій пам'яті Григорія Пилиповича Шерстюка, С.О.Єфремов згодом писав : «Дитина села, він органічно зв'язаний був з українством і поза межами українського руху просто не можна було собі уявити цю кремезну, спокійну, розсудливу в практичних питаннях і палку в почуваннях постать. Українство було його життям… В школі, в учительській семінарії він був ватажком і вчителем українства для своїх товаришів ; на селі під його впливом всі більш тямущі люди поробились свідомими українцями ; в житті рідко хто з стрічних людей міг не піддатися впливові цієї надзвичайно переконаної й свідомої в українстві людини». *(1)

*(1) Єфремов С. Душа «Світла» : Пам'яті товариша-друга // Світло. 1911. Кн. 3. С. 4.

Активність шкільного вчителя, його занадто небезпечний вплив на оточення не могли пройти повз увагу начальства. А участь в організації мітингів під час подій 1905 р. стала конкретним приводом для арешту. Випущений до суду на поруки, юнак починає викладати на Лідіївських шахтах, але вже через 2 місяці місцева адміністрація, довідавшись про його «темне» минуле, змусила негайно виїхати з рудника. Суд, а потім цілий рік за гратами київської Лук'янівської в'язниці унеможливили для Григорія Пилиповича Шерстюка подальше заняття улюбленою справою - шлях до школи йому було закрито назавжди.

ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER