SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Румуни

У кін. ХІХ — на поч. ХХ ст. відбувається значна румунізація українського населення Північної Буковини. Це пояснюється тим, що обидва народи належали до православного віросповідання, а також особливостями організації церковного управління. Етнічна самосвідомість буковинських українців тісно поєднувалася з релігійною, православна віра називалася «волоською», тобто румунською, що сприяло етнічній асиміляції українців з румунами — домінуючою нацією на Північній Буковині. Вони розселені в південно-західній частині Чернівецької області — як змішано з українцями, так і окремими селами (переважно в Глибоцькому районі, а також у Закарпатській області).

У Закарпатті в довоєнний період румун випереджали у кількісному відношенні, крім представників титульної нації, угорці та євреї. Їхня питома вага у структурі населення Закарпаття повільно, але неухильно збільшується. Румуни посідають шосте місце серед 7 етнонаціональних груп за освітнім рівнем і кадровим забезпеченням. Вони глибоко інтегровані в суспільне життя Закарпаття, хоча їхній освітній рівень, зайнятість є дещо нижчими порівняно з представниками титульної нації чи інших етносів (угорців, німців, словаків). Вони шанобливо ставляться до рідної мови, національних традицій та звичаїв. Так, 97,8 % респондентів спілкуються нею в сім’ї, а

81,4 % — на роботі. Діти 89,7 % опитаних навчаються в школах з румунською мовою викладання. 73,3 % респондентів дивляться телепередачі українською мовою, 82,2 % — російською, 11,1 % — угорською, а 82,2 % — рідною мовами. Серед радіопередач на першому місці (94,8 %) — румунськомовні. У румун (поряд з угорцями та самоідентифікованими русинами) найбільше розвинуті етнонаціональній потреби. Тому етнічне почуття у них позитивне, а його рівень — один із найвищих.

Низка даних підтверджує високе пошанування румунами сім’ї. У цьому зв’язку показовим є слабке поширення серед них еміграційних настроїв. Значною амбівалентністю визначаються політичні орієнтації румунського населення краю. Порівняно з представниками закарпатських українців, серед румун дещо поширені автономістські та сепаратистські прагнення. Румуни досить скептично ставляться до самоврядності у Закарпатті. Так, 31,1 % респондентів вважає, що такого статусу воно ніколи не здобуде, 35,6 % пов’язує його з боротьбою різних політичних груп за владу і лише 20 % сподіваються на поліпшення життя таким шляхом.

Держава вживає комплекс політико-правових та організаційних заходів щодо практичного вирішення проблем задоволення освітніх потреб представників різних національностей, які проживають в Україні. Правовою основою формування державної політики щодо забезпечення освітніх потреб національних меншин стали Декларація про державний суверенітет України, Конституція України, Закони України «Про національні меншини в Україні», «Про мови», «Про освіту» та інші законодавчі акти України.

У 1999/2000 у 97 державних школах з румунською мовою викладання навчалося понад 25 тис. учнів, зокрема, у Закарпатській області функціонує 11 шкіл з румунською мовою навчання, в яких навчається 4 597 румунськомовних учнів; у Чернівецькій — 86 румунських шкіл, в яких 23 019 румунськомовних учнів, та 6 змішаних.

У 2001/02 навчальному році діяло 21,2 тис. загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчалося 6 387,2 тис. учнів. Серед них з румунською мовою навчання — 97 шкіл (25,7 тис. учнів). Крім того, працювало 2 344 загальноосвітніх навчальних заклади, у яких навчання здійснювалося двома і більше мовами: зокрема: українською і румунською — 5 (2,1 тис. учнів). Румунську мову як предмет вивчало 229 учнів.

  • Сторінки:
  • <
  • 1
  • 2
  • 3
  • >
ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER