Житецький Павло Гнатович

Українська педагогіка в персоналіях – ХІХ століття / За редакцією О.В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах // «Либідь», - К., 2005, кн. 1., стор. 449 – 460.


Житецький

Павло Гнатович

(1836–1911)

Учений, педагог,

громадський діяч


Павло Гнатович Житецький народився 23 грудня 1836 р. в місті Кременчуці, що на Полтавщині, в сім’ї священика. Батько, Гнат Павлович Житецький, був людиною здібною, обдарованою і працьовитою, проте дещо суворою, заглибленою в себе, схильною до кабінетних богословських занять і розмірковувань. Ласку, тепло співчуття, підтримку й розраду малий Павло знаходив у матері — простої і доброї жінки, яка піснями, казками і приказками, щоденним теплим спілкуванням пробудила в нього першу любов до українського слова.

З 1847 р. хлопець 4 роки навчався в Полтавському духовному училищі, проходячи нелегку школу життя бурси з усіма її нестатками, голодом, холодом, зубрінням, бійками, доносами. Але навчався він старанно й жадібно. Про це свідчить низка вчительських оцінок : «препохвально», «очень хорошо», «весьма правильно», «очень похвально».

1 вересня 1851 р. Павла Житецького зарахували до Переяславської духовної семінарії. На кінець першого року навчання його прізвище стоїть другим серед найкращих учнів. «Наука мені давалось легко,— писав він через 37 років в одному з листів до свого сина Гната,— хоч пам’ять ніколи не була в мене дуже гостра. Язиков я не жалував, як і ти, і гірко каюсь до сього часу. Тільки ж в нашій школі і не принужували до язиків».

За 6 років навчання в Переяславі, де була жива пам'ять про славетну Переяславську раду, про Г.С.Сковороду, де не вичахав незламний дух Т.Г.Шевченка, юний Павло Житецький пройнявся інтересом до рідного краю, до мови українського народу, до народної творчості. Свій вакаційний час він використовував для мандрів і записування народознавчого матеріалу.

Після закінчення в 1857 р. Переяславської семінарії юнак вступив до Київської духовної академії. Під час навчання великий вплив на нього мали професор І.М.Троїцький, ієромонах Валеріан. Надзвичайно популярним серед студентів був професор філософських наук Памфіл Данилович Юркевич, який, окрім філософських курсів, викладав також німецьку мову (її саме й вивчав тут Павло).

У листопаді 1859 р. в академії сталися студентські заворушення проти поліцейсько-шпигунського режиму, незадовільно організованого навчання, бездарного читання лекцій, розкрадання майна, продуктів і книжок представниками адміністрації. Організатори страйку, а серед них був і студент Павло Житецький, виклали на папері ганебні факти з життя академії і відіслали цей документ за кордон. 1 лютого 1861 р. його опублікували в журналі «Колокол». За участь у цьому страйку Павла Житецького відрахували «за власним бажанням».