Завадовський Петро Васильович
Українська педагогіка в персоналіях – ХІХ століття / За редакцією О.В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах // «Либідь», - К., 2005, кн. 1., стор. 215–219.
Завадовський
Петро Васильович
(1738–1812)
Політичний та освітній діяч,
перший міністр освіти
Російської імперії
У 1802 р. 23-річний імператор Олександр І видав Указ про створення Міністерства народної освіти, згідно з яким освіта оголошувалася поступовою, загальностановою й безплатною. Першим міністром було призначено українця Петра Васильовича Завадовського.
Петро Васильович Завадовський народився в селі Красновичі Стародубської 2-ї сотні Стародубського полку (тепер Брянська область Російської Федерації) у бідній українській козацькій родині. Навчався спочатку в єзуїтському колегіумі в Орші, звідки виніс знання польської мови, що дало йому можливість зблизитися з польськими аристократами. Продовжив навчання в Києво-Могилянській академії, яку закінчив у 1760 р. Протягом кількох років працював у Генеральній військовій канцелярії і Малоросійській колегії у графа П.О.Рум’янцева-Задунайського, який управляв Україною після ліквідації гетьманства і який звернув увагу на освіченість та позитивні риси характеру Петра Завадовського, і призначив його керівником своєї канцелярії. Будучи головнокомандувачем російської армії під час першої російсько-турецької війни (1768–1774 рр.), П.О.Рум’янцев-Задунайський узяв Завадовського із собою. Відзначившись у битвах під Бендерами та річках Ларзі і Кагулі, Петро Васильович Завадовський отримав звання полковника. Йому разом з графом С.Р.Воронцовим належить редакція Кючук-Кайнарджійської мирної угоди.
Під час перебування в Петербурзі П.О.Рум’янцев-Задунайський представив розумного й красивого молодого чоловіка Катерині ІІ, яка зробила його спочатку своїм статс-секретарем, потім — генерал-майором, а згодом і фаворитом. З 1780 р. Петро Васильович Завадовський — таємний радник, сенатор. У ньому вбачали суперника князя Потьомкіна. Перебуваючи на державній службі, він брав участь у розробці та реалізації різноманітних проектів, але основним напрямом його діяльності була освіта.
У 1782 р. Петра Васильовича Завадовського призначили головою Комісії зі створення народних училищ Російської імперії, яка опікувалася також університетською освітою. Діяльність Комісії заклала основи державної освітньо-виховної системи в країні. Результатом її роботи став Статут народних училищ Російської імперії, згідно з яким засновувалися загальностанові училища двох типів : у губернських містах — головні чотирикласні, у повітових — малі двокласні. Мережа училищ почала створюватися по всій державі, в тому числі і в Україні. Наприклад, у 1789 р. було відкрито перше головне народне училище в Новгороді-Сіверському, тоді губернському місті. Згодом із цього училища вийшли такі видатні діячі вітчизняної освіти й педагогічної думки, як К.Д.Ушинський ; перший ректор Київського університету, вчений-енциклопедист М.О.Максимович ; педагог і біограф Т.Г.Шевченка — М.К.Чалий ; народоволець, автор ідеї реактивного двигуна М.І.Кибальчич.