Затонський Володимир Петрович
Важливим напрямом діяльності Володимира Петровича Затонського як наркома, в цей період була українізація освітньої системи. 27 липня 1923 р. він підписав Декрет Ради Народних Комісарів України «Про заходи в справі українізації шкільно-виховальних і культурноосвітніх установ, яким передбачалося :
- Перевести установи соціального виховання на українську мову протягом двох найближчих років ;
- Запровадити викладання української мови й українознавства в не українізованих школах як обов’язкових предметів, залишити російську мову як обов’язків предмет у всіх шкільно-виховних закладах за винятком шкіл нацменшин ;
- Вжити негайних заходів до вивчення української мови педагогічним персоналом, який нею не володіє.
Пізніше Володимир Петрович Затонський нищівно розкритикував цей документ.
Дуже часто Наркомос «перекидав» учителів, які володіли українською мовою, в Донбас із Правобережжя та Лівобережжя. Напередодні 1924/25 навчального року в закладах освіти УСРР не вистачало великої кількості таких вчителів. Необхідно було розв’язувати проблеми професійної освіти. За дорученням наркома цю роботу виконував його заступник Я. П. Ряппо.
З посади наркома освіти Володимира Петровича Затонського було звільнено 14 березня 1924 р. В 1924–1925 рр. він — Начальник Політуправління Українського Військового округу, в 1925–1927 рр.—секретар ЦК КП(б)У, в 1927–1933 рр. очолює Центральну Контрольну Комісію КП(б)У, Народний Комісаріат Робітничо-селянської інспекції (РСІ) УСРР, в 1928–1934 рр.— Комітет з хімізації при Раднаркомі УСРР. В 1929 р. з його ініціативи скликано спеціальну Всеукраїнську конференцію з питань хімічної освіти. В цьому ж році за заслуги в розвитку хімічної науки і техніки Володимира Петровича Затонського обрано дійсним членом Академії наук УСРР. «Вибір цього невтомного, з великим досвідом організатора державного і громадського життя Радянської України та видатного теоретика в царині соціальних і — суто наукових — фізико-хімічних проблем, зв’язаних з головним завданням державної політики плановою господарською перебудовою України на наукових підвалинах, дасть Академії авторитетного й енергійного наукового робітника, що зуміє органічно ув’язати її наукову працю з потребами життя». *(1)
*(1) Сіяк Іван. Володимир Петрович Затонський // Вісті. 1929. № 127. 5 червня.
В березні 1933 р. Володимир Петрович Затонський знову на посаді наркома освіти, проводить велику роботу з реорганізації шкіл, університетів, педагогічних інститутів і технікумів. У полі його зору бібліотеки, музеї, театри, різноманітні виставки. Він займається літературно-публіцистичною діяльністю, працює над питанням розвитку фізики. На VI Всесоюзному Менделєєвському з’їзді (1932 р.), де головував нарком, уперше обговорювалось питання про використання досягнень хімії в народному господарстві. Він виступив на ньому з доповіддю «Соціальне будівництво і хімія». За його ініціативи почалося створення хімічних факультетів при інститутах народної освіти, спорудження нових хімічних підприємств.