SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Головна / Програми асоціації / Видатні українці / Яворський Симен (Стефан)

Яворський Симен (Стефан)

Просвітитель надавав великого значення пізнанню й знанням у житті людини, тому рішуче виступав проти неуцтва та забобонів. У проповідях і промовах («словах») він виступав проти єретиків і розкольників, підтримував і обґрунтовував поширення в країні освіти. Трактати й проповіді просвітителя мали чітку спрямованість : у них розвивалися ідеї українських мислителів XVII ст. Водночас Стефан Яворський виступав проти кальвіністських і лютеранських ідей, як ревний захисник православ’я, авторитету церкви, її вчення, рішень соборів. Цим проблемам він присвятив полемічний трактат «Камінь віри». Чітка аргументація й загальне спрямування твору були помічені католицькими вченими. В 1730 р. іспанський чернець-домініканець Р.Рібейра видав у Відні працю «Відгомін віри», спрямовану проти твору Буддея «Про непримиренність грецької та латинської церков», на захист «Каменю віри» Стефана Яворського. Разом з тим, захищаючи православну церкву від впливів протестантизму, Стефан Яворський зазначав, що той, хто «на папу і на церкву римську напряже лук свій, обаче стріли його, отрутою напоєні, і нас досягають». Таким чином він підкреслював, що між православною і католицькою церквами більше спільного, ніж між ними і протестантизмом.

Не забував Стефан Яворський і свій рідний навчальний заклад— Києво-Могилянську колегію. За його підтримки в 1700 р. царською грамотою їй було надано статус академії.

У 1701 р. за розпорядженням Петра І Стефан Яворський розпочав реорганізацію Московської Слов’яно-греко-латинської академії, заснованої в 1687 р. випускником Києво-Могилянської академії білорусом Симеоном Полоцьким. Реорганізація проводилася за зразком Києво-Могилянської академії та західноєвропейських навчальних закладів. Тут відновили «навчання латинське», для викладання нових предметів Стефан Яворський викликав відомих київських учених. Упродовж кількох років ректором академії був випускник Львівської братської школи Ф.Лопатинський. Сам Стефан Яворський протягом 20-ти років виконував обов’язки протектора Академії. За цей період її реорганізували у великий вищий навчальний заклад, який складався з восьми класів : чотирьох нижчих — фари, інфіми, граматики і синтаксими, двох середніх — піїтики та риторики і двох вищих — філософії і богослов’я. Основним предметом у перших чотирьох класах стала латинська мова. Паралельно вивчалися церковнослов’янська мова, початки географії, історії та арифметики. У фарі вчили читати й писати латинською мовою, в інфімі — першим граматичним правилам латинської і церковнослов’янської мов, у класі граматики вивчалася перша частина латинської граматики й уся слов’янська, а також елементи географії, історії та катехізис. У граматичному класі проходили курс латинського синтаксису, закінчували курси географії, історії, арифметики й катехізис. Під час вивчення граматики, а також риторики й піїтики використовувалися праці українських учених. Курс філософії складався з логіки, діалектики, фізики,

метафізики, психології, етики й навіть метеорології. Вивчаючи фізику, учні

отримували різноманітні відомості з природничих наук. Філософський курс грунтується на вченні Арістотеля.

Академія не мала станових обмежень, тут навчалися вихідці з різних суспільних верств. Урядові установи розглядали цю академію як загальноосвітню різночинну школу, що готує освічених людей не лише для церкви, а й для потреб держави. Слов’яно-греко-латинська академія була другим після Києво-Могилянської навчальним закладом, з якого набирали молодь зі знанням латинської мови для державної служби. З вихованців цієї Академії вербували учнів для інших спеціальних навчальних закладів. Згодом звідси вийшло багато видатних діячів російської культури : А.Барсов, М.Ломоносов, Д.Виноградов, С.Крашенинников.

Під впливом Стефана Яворського на початку XVIII ст. була створена мережа нових духовних шкіл, які називалися архієрейськими (адже вони створювалися під наглядом архієреїв, часто біля їхніх помешкань). Перші такі школи були відкриті в Чернігові (1700 р.), Тобольську і Ростові (1702 р.), Новгороді (1706 р.), Смоленську (1714 р.). За зразком Московської академії в деяких з них вводилося викладання латинської та грецької мов. Беручи до уваги той час, школи охоплювали відносно велику кількість дітей. Так, у Ростовській школі навчалося близько 200 чоловік, у Новгородській — 100 учнів різного станового походження. Цю школу Петро І використовував для підготовки державних службовців, а також учителів граматики. Протягом першої чверті XVIII ст. було відкрито 45 архієрейських шкіл з 3-ма тисячами учнів.

Багато уваги приділяв Стефан Яворський роботі Московської друкарні. Він брав активну участь у виданні словників, навчальних посібників. Так, у 1701 р. управляючий Московською друкарнею Ф.Полікарпов, відомий педагог, перекладач і автор книг, видав за підтримки Стефана Яворського свій тримовний буквар — «Буквар словенскими, греческими, римскими письмены учитися хотящим…». У ньому вміщено літери, склади, вибрані слова слов’янською, грецькою й латинською мовами, молитви, заповіді, а також статті й вірші релігійного та морально-виховного характеру. Показово, що в букварі вперше надруковано словник «про училища і про книги» з поясненням і перекладом їх грецькою й латинською мовами, серед яких є такі : академія, школа, вчитель, книга, хроніка, космографія. У 1704–1708 рр. в Москві побачив світ «Буквар языка словенска», багато в чому схожий на буквар Симеона Полоцького. Новим тут було «умовляння до батьків про виховання дітей», в якому доводилася необхідність правильної організації виховного процесу.

ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER