SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Володимир Мономах

Програмним твором князя було його знамените «Повчання» дітям, а також «инь кто прочтет». Повчання — давній вид письменства, що зародився у староєврейській культурі на Сході. З прийняттям християнства зразки таких повчань потрапляли на Русь у притчах Соломона, Завітах дванадцяти патріархів. І хоча формою «Повчання» Володимира Мономаха цілком відповідає тогочасним релігійно-дидактичним настановам літературної діяльності, змістом воно надзвичайно близьке до світського життя, його щоденних турбот. З твору постає «образ князя-хазяїна, що в своїй … державі держить лад і порядок, як у своїй хаті, дорожить кожною дрібницею і кожною людиною»,— зазначав І.Я.Франко. «Повчання» складається з трьох частин: власне «Повчання», «Літопису», або «Автобіографії» самого князя, та листа політичному опонентові Володимира Мономаха — Олегові Чернігівському. Текст «Повчання» зберігся в Лаврентіївському списку (XIV ст.). Щодо часу написання твору думки дослідників розходяться: називають 1099, 1106, або пізніші роки.

«Повчання» звернуто не просто до дітей, а до юних спадкоємців державної влади. В цьому відношенні воно є близьким до повчання візантійського імператора Василя, «Наставляння» французького короля Людовіка Святого синові Філіппу, англійського «Батьківського повчання» ХІІІ ст., яке зберігалося в бібліотеці тестя Володимира Мономаха — короля Гарольда: «…помислив я в душі своїй і похвалив бога, що допровадив він мене грішного до цих днів. Хай діти мої чи інший хтось, слухаючи цю грамоти цю, не посміхаються, але, кому з дітей моїх любо, хай прийме її в серце своє і стане не лінуватися, а трудитися…».
Якщо «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, «Повість временних літ», «Руська правда» та низка інших творів давньоруської писемності, передбачаючи виховний і ціннісноформувальний аспекти, не спрямовувалися безпосередньо на дитячо-підліткову аудиторію, то «Повчання» було звернене саме до дітей та молоді.
«… старих шануй, як батька, а молодих, як братів. У домі своєму не лінуйтеся, але за всім доглядайте: не покладайтеся на тивуна, на отрока, щоб не насміхалися ті, що приходять до вас, ні з дому вашого, ні з обіду вашого… Жону свою любіть, але не дайте їй влади над собою. Більше ж за все —гордощів не майте і в серці, і в умі… й у землю багатства не ховайте, бо то є нам великий гріх… Хай не застане вас сонце в постелі …».
Звернення до простих (не князівських) дітей нагадують «Слово» Василя Великого «Як подобає людині бути».
Провідні ідеї «Повчання»— спільність у діях між руськими князями, помірність у всьому, обопільна поступливість, працьовитість, політична обережність, послух і покора старшим, повага до прав молодших. Чільні гуманістичні цінності — загальнолюдські (добро, правда, любов, гідність); національні (патріотизм, етнічна гідність, історична пам'ять); сімейні (подружня вірність, піклування про дітей, пам'ять про пращурів); релігійні; цінності особистого життя, з-поміж яких мудрість виокремлюється як пріоритетна.

  • Сторінки:
  • <
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • >
ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER