SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Вишенський Іван

 


*(8)  Цит. за : Франко І.Я.  Іван Вишенський, його час і письменницька діяльність //  Матеріали до вивчення історії української літератури. Т.1. С. 277.
         Здобувши освіту, напевно, в церковній школі, І.Вишенський виніс звідти уявлення про те, що церковнослов’янська мова — єдина, яка може протистояти латинізації, вірив майже в містичну силу й святість її : «Сказую вам тайну великую,— писав він у трактаті про очищення церкви,— яко діявол толикую зависть имеет на словенський язык, же ледве жив от гнева : рад бы его до тщеты погубил… А то для того діавол на словенський язык борбу тую мает, занеже есть плодоноснейший от всех языков и богу любимейший, понеже без поганських хитростей и руководств, се же есть граматик, риторик, діалектик и прочих коварств тщеславных… простым прилежным чтением, без всякого ухищрения к богу приводит…». * (9)
* (9) Цит. за : Франко І.Я.  Іван Вишенський, його час і письменницька діяльність //  Матеріали до вивчення історії української літератури. Т.1. С. 285.
         І.Вишенський висував принцип непорушності слов’янської мови в письмі і проповідях. «Латинський см рад пісень з церкви виженіть,— радив автор на початку “Поради як да очиститься церква Христова”,— простою ж нашою піснею руською поючи Бога дякуйте». Полеміст виступав також проти перекладу Євангелія, Апостола та інших богослужебних книг народною мовою : «Євангелія й Апостола у церкві під час служби простою мовою не вивертайте… Книги церковні й статути слов’янською мовою друкуйте». *(10)
* (10) Цит. за : Українська література XI–XVII ст. : Хрестоматія з коментарями. С. 38–39 .
З погляду навчання такий підхід не можна вважати раціональним. Водночас, поза літургійного вживання народної мови письменник не заперечував : «… по службі, щоб люди краще зрозуміли, попросту толкуйте і викладайте». Сам він писав «просто», без претензій на професійне «хитрословіє». Риторичні прийоми в нього нечисленні й не слугують меті орнаментальної прикраси мови, «риторського ухищренія». Вони — насамперед засіб обгрунтування думок, полеміки, агітації. Аналізуючи мову творів І.Вишенського, І.Франко писав : «Щоб виразити свою думку по змозі ясно і пластично, Вишенський підбирає слова і форми народні, оживлюючи ними сіре тло церковно-словенщини, та в потребі він прихоплює чимало й полонізмів… та коли й се все йому не вистачає, він творить собі нові слова, сипле ними як із рукава і являється в нашій літературі першим “ковачем нових слів”»* (11)
* (11) Франко І.Я.  Іван Вишенський і його твори // Матеріали до вивчення історії української літератури. Т.1. С. 286.
         Значення Івана Вишенського для української культури й освіти двоїсте. Піддаючи гострій критиці загальноприйняту в тодішній школі систему наук, полеміст став на явно консервативні позиції й різко розійшовся з братствами й практично всіма діячами українського відродження XVI–XVII ст. Разом з тим він порушував питання соціальної рівності, гуманізму, різко засуджував різні форми економічного, національного й духовного гноблення. Найкращі твори письменника своїм демократичним змістом, високим патріотичним звучанням і життєвою правдивістю сприяли подальшому розвиткові української літератури, підносили її на вищій ідейно-художній рівень. Він був «першим южноруським публіцистом у великім стилі… і завше займати буде почесне місце в южноруській літературі, а тим більше почесне, яко один із батьків народної южноруської літератури». * (12)
* Цит. за : Українська література XI–XVII ст. : Хрестоматія з коментарями. С. 177–178 .
         Іван Франко високо оцінив творчість Івана Вишенського, підкреслюючи, що його полемічний стиль завдяки своїй палкості і пластичності став вищим за  релігійні догмати й заступив Вишенського-фанатика, підніс Вишенського-гуманіста, захисника скривджених, який понад усе ставив високі етичні обов’язки людини перед Богом та перед іншими людьми.


Праці :
1.   Вишенский И.  Сочинения / Подготовка текста, статьи и комментарии И.П.Еремина. М. ; Л., 1955.
2.  Вишенський І.  Твори / Вступ. ст., упорядкув., підготов. текстів та приміт. І.П.Єрьоміна. К., 1959.










 


ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER