SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Головна / Програми асоціації / Видатні українці / Ушинський Костянтин Дмитрович

Ушинський Костянтин Дмитрович



*(1) Новое об Ушинском : Исследования и материалы о жизни, деятельности и педагогическом наследстве // Межвуз. сб. науч. тр. Вып. 193. Ярославль, 1981. С. 21–22.

Після років безробіття, журнальної праці Костянтин Дмитрович в 1854 р. влаштувався викладачем, а згодом інспектором Гатчинського сирітського інституту. Тут він долучився до практичної педагогічної діяльності й розробки основних проблем педагогічної науки.

Наприкінці 50-х років ХІХ ст. побачила світ праця М.І.Пирогова «Вопросы жизни», в якій педагог закликав перебудувати справу виховання й освіти. Вона справила велике враження на Костянтина Дмитровича Ушинського. В 1857 р. з’явилася і його перша педагогічна стаття «Про користь педагогічної літератури», де він порушив питання про значення педагогічної літератури в поширенні педагогічної теорії серед учителів.

Це була не лише перша, а й по суті програмна педагогічна праця. Костянтин Дмитрович Ушинський підняв у ній такі важливі соціально-педагогічні проблеми, як народність виховання, залежність школи від умов суспільного розвитку, значення громадянської ініціативи в розвитку народної освіти й відповідальності педагогічної науки перед суспільством ; низку теоретичних проблем : місце і роль виховання в педагогічному процесі, наукові основи педагогіки, співвідношення педагогічної теорії і практики, педагогічна майстерність.

Згодом були опубліковані інші праці вченого : «Три елементи школи» (1857 р.), «Про народність у громадському вихованні» (1857 р.), «Про заходи поширення освіти через грамотність» (1857 р.). Ці статті зробили Костянтина Дмитровича Ушинського відомим і популярним педагогом.

Наприкінці 1859 р. Костянтина Дмитровича призначили інспектором Смольного інституту, заснованого ще за Катерини ІІ. Це був становий закритий жіночий привілейований навчальний заклад, який мав два відділення : для дітей дворян і для дітей міщан. Інститут жив традиціями ще XVIII ст., основна увага приділялася вивченню французької мови, а інші предмети викладалися на дуже низькому рівні. Педагог виступив справжнім реформатором : знищив поділ на «благородний» і «міщанський» відділи, запровадив семирічний термін навчання, нові навчальні плани, ввів нові предмети — природознавство і фізику, відкрив школу грамоти для покоївок, запросив на роботу нових учителів, започаткував викладання предметів рідною мовою. Але всі ці прогресивні починання розцінили як зневагу до традицій Росії. Переслідувань учений зазначав практично впродовж усього життя, оскільки офіційна влада не сприяла його демократичних педагогічних ідей. За сфабрикованим доносом попа Гречулевича в січні 1862 р. Костянтина Дмитровича звільнили з посади. Педагог два дні готував відповіді на звинувачення. Усе пережите призвело до того, що він тяжко захворів, а на другий день він встав з ліжка посивілим. Тож вимушений був виїхати до Швейцарії на лікування. Після цих подій Костянтин Дмитрович займався тільки науково-методичною діяльністю.

Ще в 1861 р. Костянтин Дмитрович Ушинський видав свій перший підручник для початкової школи «Дитячий світ» у 2-х частинах. Протягом п’яти років перебування за кордоном він вивчав народну школу, вчительські семінарії, жіночі навчальні заклади. Саме там написав основні педагогічні твори : «Людина як предмет виховання» (перший том вийшов у Петербурзі в 1868 р., другий — у 1869 р.), «Листи із Швейцарії», загальновідомі підручники «Рідне слово» (3 частини), «Керівництво до викладання за “Рідним словом”» (2 частини) та кілька десятків статей, присвячених проблемам педагогічної психології.

Здійснити задум праці «Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології» Костянтину Дмитровичу Ушинському у повному обсязі не вдалося : смерть обірвала життя вченого, коли він розпочав роботу над третім томом — «Педагогічна антропологія».

«Педагогічна антропологія» складається з 2-х великих частин : «Частина фізіологічна» і «Частина психологічна». В ній Костянтин Дмитрович обґрунтував предмет педагогіки, її закономірності, принципи. Він також дослідив фізіологічні закони діяльності людського організму і психічні явища, ними зумовлені, з чіткою педагогічною метою — знайти резерви виховання й розширити сферу його впливу. Вчений писав : «Якщо педагогіка хоче виховувати людину у всіх відношеннях, то вона повинна попереду пізнати її також в усіх відношеннях… Педагогіка перебуває ще не тільки в нас, але й скрізь, у цілковитому дитинстві, і таке дитинство її дуже зрозуміле, тому що багато наук, із законів яких вона має черпати свої правила, самі ще недавно стали справжніми науками й далеко ще не досягли своєї довершеності…». *(2)

*(2) Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології // Твори : У 6 т. К., 1952. Т. 4. С. 28.

Ця фундаментальна праця стала підсумком попередніх педагогічних шукань ученого й мала велике значення для подальшого розвитку педагогічної науки.

ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER