SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Головна / Програми асоціації / Видатні українці / Тулов Михайло Андрійович

Тулов Михайло Андрійович


*(3) Драгоманов М. Народні школи на Україні серед життя і письменства в Росії // Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ–ХХ ст.) : Хрестоматія / Упоряд. : Л.Д.Березівська, Н.П.Дічек, О.В.Сухомлинська. К., 2003. С. 24.

На жаль, цій читанці так і не довелося побачити світ. Новий попечитель округу О.Ширинський-Шихматов «скасував всю працю над Читанкою по татарському, не звертаючи уваги на працю людську». *(4)

*(4) Драгоманов М. Народні школи на Україні серед життя і письменства в Росії // Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ–ХХ ст.) : Хрестоматія / Упоряд. : Л.Д.Березівська, Н.П.Дічек, О.В.Сухомлинська. К., 2003. С. 25.

У 1863 р. Михайло Андрійович Тулов вирушив на 4 місяці у відрядження до Німеччини для вивчення закордонного досвіду підготовки вчителів. Проте Михайло Андрійович не обмежувався лише відвіданням учительських семінарій, а й активно ознайомлювався з дійсним станом місцевих народних училищ, як він сам писав згодом, «щоб у досвіді цих шкіл шукати вказівок для вирішення аналогічних питань елементарної освіти в Росії». Одним із результатів цієї поїздки стало ціле дослідження на тему «Народное образование в Пруссии», яке було надруковане наступного року в журналі «Отечественные записки».

Активні дії Михайла Андрійовича Тулова щодо заснування міністерських народних училищ викликали значний опір єпархіального начальства. Духовенство не хотіло втрачати своєї монополії в галузі освіти, а тому наполягало на розширенні мережі церковнопарафіяльних шкіл та на подальшому призначенні вчителями лише священників. У 1864 р. в пресі навіть розгорнулася з цього приводу ціла полеміка. Розпочала її газета «Московские ведомости», яка звинуватила Михайла Андрійовича Тулова в нераціональному витраченні державних коштів і в непошані до церкви. Відповідаючи на закиди з Москви, Михайло Андрійович писав на сторінках газети «Киевлянин», що Київський учбовий округ вирішив створити такі школи для селян, які стали б джерелом не лише елементарної грамоти й релігійно-моральної настанови, а й певною мірою світської освіти. В цих школах діти повинні вчитися розуміти те, що читають, та отримувати знання, які сприяють підвищенню добробуту народу.

У березні 1865 р. Михайло Андрійович Тулов обійняв посаду помічника попечителя Київського учбового округу. Але загальне посилення політичної реакції не дало йому повною мірою ні застосувати свої педагогічні знання, ні реалізувати організаторські здібності. Особливо складний період у діяльності Михайла Андрійовича настав після призначення в 1866 р. міністром народної освіти Д.А.Толстого, відомого своїми реакційними нововведеннями.

Незважаючи на самовіддану працю в освітянській галузі, Михайло Андрійович Тулов з успіхом продовжував свої мовознавчі розвідки. Так, ще в 1861 р. окремою брошурою вийшло його «Обозрение лингвистических категорий», а в березневому номері «Журнала Министерства народного

просвещения» за 1869 р.— «Очерк истории языкознания».

ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER