SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Головна / Програми асоціації / Видатні українці / Транквілион-Ставровецький Кирило

Транквілион-Ставровецький Кирило

 

   
         У творах Транквіліона-Ставровецького є чимало спроб пояснити явища природи. Їхній характер у цілому віддзеркалює рівень знань з природничих дисциплін початку XVII ст. Рух Сонця, пише автор, зумовлює зміну чотирьох пір року, а також дня і ночі. Причому, коли з одного боку землі — день, то з другого — ніч. Деякі вчені вважають, що земля розташована на водах, інші — підвішена в просторі Богом ні на чому. Дехто стверджує, що вона кругла, мов яблуко. Все на землі створено для потреб людини — живі й неживі елементи природи. Таким чином, природничо-наукові погляди Кирила Транквіліона-Ставровецького ще досить обмежені. Система М. Коперніка (1543) не знайшла відбиття в його працях. Водночас, автор намагався знайти пояснення явищам природи в самій природі, а не в надприродних силах, відкриваючи численні біблійні легенди (про громовержця Іллю та багато інших).
         Як на вершині світобудови живе Бог, так у верхній частині людського тіла, у мозку в голові міститься найважливіша сила душі — ум. З умом пов’язані інші сили : воля, пам'ять, доброта, думка, розум, хитрість, мрії, судження, радість, любов. Ум і розум, за Кирилом Транквіліоном-Ставровецьким, — не одне й теж саме. Ум — сила внутрішня. А розум приходить іззовні : «Від іншого навчишся і розумієш — то розум».
         Подібно до звичайного світу, вважав просвітитель, існує світ злостивий, який також складається з чотирьох стихій : заздрості, пихи, жадібності, вбивства. На противагу стихіям видимого світу, які створив Бог, стихії злостивого світу — справа рук диявола. У творі підкреслюється одна з найважливіших біблійних заповідей — прагни добра, вчи добру, виховуй добро — й тобі воздасться.
         Кирило Транквіліон-Ставровецький вважав, що фізичний світ пізнається людиною за допомогою п’яти чуттів і розуму. Розум може й повинен постійно вдосконалюватися. Розумна людина бачить світ, його явища «як орел горелітний». Сам Христос зображений у Транквіліона-Ставровецького як досконала й розумна людина. Сприймати Біблію треба «розумним богобаченням, а не примітивним буквальним потрактуванням, яке він назвав «темрявою застарілого безумства». Мудрість же дається людині, як і ангелам, від народження. Але люди можуть використовувати її і на добро, і на зло :
                         Отак сліпець про сонце хоч знає — не видить,
                             А злий – добро у світі без сорому гидить.
                             Ця злість сліпу заздроту не задовольняє,
                             А правду світовидну пітьма не здолає.
                             Бог світло нам мудрісне всім щедро дарує,
                             А хто його кохає, такого віншує.
         Учений ототожнював мудрість і філософію, підкреслював виняткову роль книжки в досягненні людиною мудрості. Прагнення до знань є нашою природною властивістю. Кожен повинен збагачувати свій розум і поширювати знання серед інших. Така висока оцінка мудрості, знань, книжки свідчить про переорієнтацію освіти з традиційної церковної позиції на більш світську, «братську».
         Цікаві думки висловлював просвітитель щодо емоційних станів людини, почуттів, зокрема любові. Він розрізняв любов природну й духовну. Природна — це любов батьків до дітей і дітей до батьків, чоловіка до жінки й жінки до чоловіка, любов між братами й сестрами, взагалі близькими родичами. Такі почуття характерні і для багатьох тварин. Але тільки людині притаманна духовна любов — до Бога, до створеного Ним світу, а отже, й до свого ближнього. Любити ближнього — не робити йому шкоди ; любити ворогів — не відповідати злом на зло, не бажати їм загибелі, не радіти їхньому падінню. Водночас людина має право захищати своє життя, честь, гідність. Виховне значення таких ідей очевидне. На думку вченого, виховується не лише дитина, а й доросла людина. Осягаючи книжну мудрість, ми замислюємося над сенсом життя, моральною стороною власних дій, над тим, чи не вступаємо у своїх діях і протиріччя з ученням Христа.
         Основний сенс життя Кирило Транквіліон-Ставровецький вбачав у повсякденній праці на користь людей. Він засуджував лінощі, невігластво, неробство, вважаючи, що «бездіяльність всілякого зла вчителька». Звертав увагу на те, що з ранніх літ життя й діяльність людини має супроводжувати і скеровувати освіта. Тих, хто не розуміє значення освіти, він порівнював зі сліпими : «Як сліпий сонця не бачить, так неосвічений світлом премудрості гребує». Учений також підкреслював, що знання й наука ніскільки не суперечать справжній простоті й скромності.
         Першочергову роль у поширенні знань і вихованні людини Кирило Транквіліон-Ставровецький відводив учителеві. Основні вимоги до нього:  не лінуватися навчати інших, сприяти розвиткові талантів, бути терплячим, наполегливим. А заможним людям слід будувати не палаци, а школи й цим самим сприяти вдосконаленню суспільства.

  • Сторінки:
  • <
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • >
ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER