SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Головна / Програми асоціації / Видатні українці / Тимківський Ілля Федорович

Тимківський Ілля Федорович

Українська педагогіка в персоналіях – ХІХ століття / За редакцією О.В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах // «Либідь», - К., 2005, кн. 1., стор. 243 – 249.


Тимківський

Ілля Федорович

(1773–1853)

Педагог, освітній діяч,

правознавець,

письменник, філолог


Ілля Федорович Тимківський народився в місті Переяславі на Київщині. Рід його пішов від Василя Тимченка, козака Переяславського полку (з 1740 р.), а батько Федір Назарович Тимківський (1739–1790 рр.) був полковим осавулом та обіймав посаду Переяславського поштмейстера.

Підлітка Іллю батьки віддали до Переяславського колегіуму, а через певний час він став студентом Києво-Могилянської академії (1785–1789 рр.), де тоді вивчали нові предмети, сучасні іноземні мови, де працювали відомі викладачі, серед яких видатний математик Іван Якимович Фальковський. У той час розширювалась академічна бібліотека, до Києва взагалі й до академії зокрема приїздили численні групи іноземців. Пізніше Ілля Федорович Тимківський писав : «…святами для нас були приїзди італійців з Ломбардії ; кожного року на місяць, з великою лавкою латинських і французьких книг та естампів, і навчального приладдя».

Продовжив навчання Ілля Тимківський у Московському університеті (1789–1797 рр.), де глибоко оволодів знаннями з права, латинської мови, класичної літератури, філології, прикладної математики. Показавши чудові успіхи в навчанні, отримав три срібні та одну золоту медалі. Вивчаючи право, молодий учений вирішив систематизувати російські закони. Так з’явилася праця «Досвід систематичного зводу законів», що була високо оцінена сучасниками-правознавцями і за яку Ілля Федорович здобув високу нагороду — діамантовий перстень.

Після закінчення навчання Ілля Федорович працював викладачем у Сенатському юнкерському інституті, де викладав правознавство. В 1801 р. став секретарем Сенату, працював у Міністерстві юстиції, де уклав проект організації третейського суду.

Російська імперія переживала період реформування освітньої галузі. Ініціаторами частини реформ, які розпочав імператор Олександр І, були наближені до його особи українці. Серед них помітне місце посідав Василь Назарович Каразін, який запропонував створення Міністерства народної освіти Росії (1802 р.), розробив проект його структури. Першим міністром освіти став також українець, вихованець Києво-Могилянської академії Петро Васильович Завадовський, який керував практичною перебудовою системи навчання всіх рівнів. Країну було поділено на учбові округи. В кожному губернському місті передбачалося відкрити гімназію, а в повітовому — повітове училище. В менших населених пунктах мали діяти парафіяльні училища (школи). Складалася чітка вертикаль : «знизу» — початкова (парафіяльні училища) освіта, далі здобувалася неповна середня (повітові училища), середня (гімназії) і завершальна — вища (університети).

ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER