SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Смотрицький Герасим

         На першу писемну згадку про Острозький колегіум натрапляємо в передмові І.Федорова до первістка Острозької друкарні — «Букваря» 1578 р. Друкар писав, що князь К.Острозький «влаштував дім на справу книг друкованих. До того ж ще дім і дітям для навчання в своєму батьківському й славному граді Острозі… І вибрав мужів у божественному писанні вишуканих, у грецькій мові і в латинській, також і в руській. І приставив їх до … училища». Як ректор, Г.Смотрицький, безумовно, впливав на процес добору викладацьких кадрів. Це були Василь Сурозький (В.Малющицький), відомий своїми полемічними творами та диспутами з єзуїтами, керівник друкарні після І.Федорова ; видатні вчені того часу греки Діонісій Палеолог, Кирило Лукаріс та Никифор Кантакузин, який раніше викладав у Падуанському університеті і був його ректором ; Ян Лятос, доктор філософії та медицини Краківського університету ; білоруський поет Андрій Римша ; Кіпріан, який навчався у Венеції та Падуї і здійснив переклад «Бесід Іоанна Златоуста»; Христофор Філарет ; Іов Княгиницький ; брати Дем’ян і Гнат Наливайки. Видатний освітній діяч Захарія Копистянський так писав про острозьких мислителів : «Промовці Демосфенові рівні… і доктори славні, в грецькій, слов’янській і латинській мовах освічені… і математики і астрологи…».
         Г.Смотрицькому в Острозі, як через півстоліття і П.Могилі в Києві, вдалося організувати навчальний процес за найкращими зразками європейських академій. Програма колегіуму поєднувала елементарну, середню та основні елементи вищої освіти. Вона ґрунтувалася на вивченні «семи вільних наук», вводилися також основи філософії. Високого рівня досягло вивчення музики хорового співу. Звідси по Україні та Білорусі поширився т.зв. «острозький наспів». Як зазначив один із сучасників, у цій навчалася «руська молодь як шляхетського, так і плебейського походження». Польський поет Симон Пекалід називав її «тримовним ліцеєм», в якому вивчали «благородні мистецтва». Тут, за його словами, «оселилися музи й сам Аполлон, що вінчав юнаків-спудеїв лаврами з Нового Гелікона». Цікавим є той факт, що навіть прихильники і проповідники католицтва називали Острозьку школу колегіумом. Звеличуючи католицькі університети, один з них, І.Потій, стверджував, що в Острозькій школі можна побачити таке, чого «ні в Польщі, ні в Литві… ні на Русі не знайдеш». На думку відомого вченого І.Голеніщєва-Кутузова, Острозька школа була предтечею академій у Києві та Москві.
         У стінах колегіуму здобули освіту відомі діячі української культури й освіти, серед яких ціла плеяда майбутніх учителів : Гаврило Дорофеєвич —викладач грецької мови Львівської братської школи ; Іов Княгиницький —засновник Манявського скиту, сподвижник І.Вишенського ; Іов Борецький —перший ректор Київської братської школи ; сини Г.Смотрицького —Мелетій, автор славнозвісної «Граматики словенської» і другий ректор Київської братської школи, а також Степан — острозький протопіп ; брат Дем’яна Наливайка Северин, який потім, будучи на службі в князя К.Острозького, брав участь у багатьох воєнних походах, а пізніше очолив повстанський загін. Також є свідчення, що тут навчався й майбутній гетьман реєстрового козацтва Петро Конашевич-Сагайдачний. Саме в Острозі він написав знамените «Послання про унію», яке литовський канцлер, католик за віросповіданням Лев Сапега назвав «предорогоцінним твором». Про навчання гетьмана в Острозі писав Касіян Сакович у «Вірші» на погреб Сагайдачного 1622 р. :
                   Йшов потім до Острога, для наук учтивих,
                      Котрі там квітнули за благочестивих
                      Княжат, котрі ся в науках кохали,
                      На школи маєтностей багато фундували…
         З діяльністю Г.Смотрицького в колегіумі, який він перетворив на «Острозькі Афіни», пов’язане перше видання (у 1568 р.) слов’янської граматики у Віленській друкарні Мамоничів. Вона була надрукована за рукописом, взятим в Острозі. Використовуючи твори неоплатоників, тогочасних європейських мислителів, очолюваний Г.Смотрицьким Острозький гурток, поширював гуманістичні погляди на природу та людину, сам просвітитель закликав людей до активної діяльності, до набуття знань. Є припущення, що структуру школи та її навчальні програми було покладено в основу статуту Львівської братської школи.

  • Сторінки:
  • <
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • >
ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER