SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Головна / Програми асоціації / Видатні українці / Скрипник Микола Олексійович

Скрипник Микола Олексійович

Підтримкою Миколи Олексійовича Скрипника користувався прибулий на роботу до Харкова фундатор української географічної науки, професор Українського Вільного Університету (УВУ) у Празі С. Л. Рудницький. За сприяння наркома у червні 1929 р. цей учений цілком заслужено був обраний дійсним членом Всеукраїнської Академії наук. На запрошення НКО УСРР восени 1927 р. до Харкова прибув український правознавець, спеціаліст з міжнародного та державного права, історії юриспруденції професор УВУ М. М. Лозинський. Ключові посади в апараті Наркомосу Микола Олексійович Скрипник довірив вихідцям з Галичини - М. І. Яворському, М. В. Ерстенюку, К. Й. Конику, О.І . Бадану-Яворенку, Й. М. Зозуляку.

Завдячуючи підтримці однодумців і власній активній діяльності, Микола Олексійович Скрипник за короткий час домігся значних успіхів в українізації системи освіти та документознавстві. За станом на 1929 р. понад 80 відсотків загальноосвітніх шкіл і 30 відсотків вищих навчальних закладів республіки стали україномовними, 97 відсотків українських дітей навчалися рідною мовою. На 1 січня 1930 р. до 68,8 відсотка зросла питома вага газет, що видавалися українською мовою, 63,4 відсотка заводських газет, 84,8 відсотка всіх журналів, 80 відсотків усіх книжок.

За безпосередньої участі наркома освіти протягом першої п'ятирічки (1929-1933 рр.) в Україні було засновано близько 2,4 тис. нових шкіл; республіка приступила до реалізації загально-обов'язкового початкового навчання. Крім нагальних питань шкільного будівництва, Микола Олексійович Скрипник керував організацією дошкільного виховання та освіти дорослих, ліквідацією неписьменності дорослого населення, підготовкою наукових і технічних кадрів для промисловості.

Одночасно активно відбувалася українізація вищих навчальних закладів, де готувалися педагогічні кадри. І хоча процес переходу на викладання предметів українською мовою викликав спротив деяких викладачів, Микола Олексійович Скрипник усе робив для чіткого впровадження в життя запланованого курсу на українізацію.

Опікуючись питаннями українізації, Микола Олексійович Скрипник водночас не випускав з поля зору проблеми, які були дотичними до них та потребували скорішого вирішення. Однією з таких проблем стало задоволення культурних та освітніх потреб представників інших національностей, які проживали на території України. Стосовно них нарком займав виважену й делікатну позицію, прагнув у жодному разі не зачіпати їхніх національних інтересів, про що неодноразово висловлювався у своїх статтях і доповідях. Він визнавав за представниками нацменшин право на здобуття освіти рідною мовою, був переконаний, що у школах нацменшин «навчання дітей треба починати тією мовою, якою говорить дитина», й поступово переходити до вивчення української та російської мов.

У 20-ті роки ХХ ст. сфера інтересів Наркомосу була дуже широкою: школи, технікуми, інститути, театри, література, музика, кіно, образотворче мистецтво, наука. І на кожну з цих галузей діяльність Миколи Олексійовича Скрипника справила значний вплив. Його глибоко хвилювали проблеми театру і кіно, насамперед стосовно виховних можливостей. Він вважав театральне мистецтво одним з наймогутніших засобів виховання, і саме тому докладав чимало зусиль до процесу становлення нового театру в Україні. Одним із першочергових завдань вважав позбавлення театрів штучної русифікації, що збереглася від часів царату. Порушуючи питання про їх українізацію, нарком не відкидав при цьому можливості існування в Україні певної кількості російських театрів.

ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER