SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Головна / Програми асоціації / Видатні українці / Сковорода Григорій Савич

Сковорода Григорій Савич


*(2) Ковалинский М.И. Жизнь Григория Сковороды // Сковорода Г. Повне зібр. творів : в 2 т. К., 1973. Т. 2. С. 440.

Багато хто зі студентів у ту епоху, бажаючи ознайомитися з досягненнями закордонної науки, поповнити освіту, вдосконалити знання мов, шукав нагоди (за браком грошей і державних стипендій) у такий спосіб

відвідати європейські країни. Під час служби в російській місії в місті Токаї

(1750–1753) Григорій Савич Сковорода дістав змогу подорожувати з Угорщини до Відня, Офена та інших міст Австрії, до Словаччини, Німеччини, де він «старался знакомиться наипаче с людьми ученостію и знаніями отлично славимыми тогда. Он говорил весьма исправно и с особливою чистотою латинским и немецким языком, довольно разумел еллинский, почему и способствовался сими доставить себе знакомство и пріязнь ученых, а с ними новые познанія, каковых не имел и не мог иметь в своем отечестве». *(3)

*(3) Ковалинский М.И. Жизнь Григория Сковороды // Сковорода Г. Повне зібр. творів : в 2 т. К., 1973. Т. 2. С. 441.

Із поверненням у 1753 р. на батьківщину розпочався перший період активної педагогічної діяльності Григорія Савича. Він був запрошений на посаду викладача піїтики в Переяславський колегіум. Одержавши за кордоном додаткову освіту, став впроваджувати у навчальний процес новаторські ідеї. Розроблений ним спеціальний курс «Разсужденіе о поезіи и руководство к искуству оной» (1753 р.), мав на меті дохідливо і просто донести до учнів досягнення поетичної науки. Проте нові підходи молодого вчителя до викладання викликали невдоволення керівника колегіуму єпископа Іоанна Козловича, а незгода з єпископським наказом «преподавать по тогдашнему обыкновенному образу ученія», тобто за старою традицією, призвела до усунення Григорія Савича Сковороди від роботи. Змушений залишити колегіум, хоча й виявивши твердість духу і міцність переконань, він стає (1754–1759) домашнім учителем і вихователем сина поміщика Степана Тамари у його маєтку в селі Коврай неподалік Переяслава. Тоді ж створює свою найвідомішу збірку «Сад божественных песней».

З 1759 р. для Григорія Савича розпочинається новий активний період улюбленої педагогічної праці, його запрошують до Харківського колегіуму читати курси піїтики, синтаксису і грецької мови. Він погоджується, прагнучи ширити науку в дусі гуманізму й просвітительства, «делать моему обществу пользу». В колегіумі педагог набуває популярності завдяки своєму талантові, здібностям оратора й розумові вченого. Тому єпископ Білгородський Іоасаф Миткевич, який опікувався колегіумом і був щирим покровителем наук, із добрих намірів запропонував Григорію Савичу Сковороді прийняти постриг, оскільки, за статутом колегіуму, викладачами могли бути або висвячені на священиків, або ченці. Але педагог категорично відмовився від пропозиції через те, що ставився до світу священиків неприязно. Підтвердженням цього, а також прикладом послідовності і принциповості переконань слугують його відверті слова : «Разве вы хотите, чтобы и я умножил число фарисеев ? Ежте жирно, пейте сладко, одевайтесь мягко и монашествуйте ! А Сковорода полагает монашество в жизни нестяжательной, в малодовольстве, воздержности, в лишеніи всего ненужнаго, дабы приобресть всенужнейшее, в отверженіи всех прихотей, дабы сохранить себя самаго в целости, во обузданіи самолюбія, дабы удобнее выполнить заповедь любви к ближнему». *(4)

*(4) Ковалинский М.И. Жизнь Григория Сковороды // Сковорода Г. Повне зібр. творів : в 2 т. К., 1973. Т. 2. С. 447.

ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER