Шумський Олесандр Якович

Велику допомогу Олександру Яковичу Шумському надавав його заступник Я. П. Ряппо, який працював на цій посаді й у Г. Ф. Гринька та В. П. Затонського і був одним із авторів багатьох основоположних освітніх документів та співорганізатором української системи освіти.

Продовжуючи в освітній галузі процеси, розпочаті Г. Ф. Гриньком, новий нарком водночас приділяв увагу ліквідації недоліків української системи освіти (низький рівень загальноосвітньої підготовки у професійних школах, що призводило до відриву середньої ланки освіти від вищої; недостатня теоретична підготовка у вищих навчальних закладах). Під його керівництвом Наркомос України в другій половині 20-х років почав більше часу відводити на загальноосвітню підготовку в професійних школах і технікумах, переглянув свою концепцію діяльності технікумів як головного ланцюга вищої школи, перетворивши найбільші з них на інститути - їм почала відводитися основна роль у підготовці фахівців з вищою освітою. Була також проведена робота з удосконалення і модифікації професійної школи. Збільшення строку навчання сприяло значному поліпшенню загальноосвітньої підготовки, що дало змогу зробити професійну школу навчальним закладом, у якому успішно поєднувалася спеціальна освіта з загальною на рівні десятирічки.

Під впливом реалій життя і перевірки на практиці педагогічних положень, вироблених на початку 20-х років, Олександр Якович Шумський вносив до української системи освіти певні корективи. З часом він відмовився від ідеї Г. Ф. Гринька про ліквідацію школи як форми налагодження навчального, трудового та виховного процесів і заміну її дитячим будинком. Зважаючи на величезні матеріальні затрати, пов'язані з цим, та слабку організацію навчання в дитячих будинках, нарком вважав за потрібне поряд з їх збереженням (у повоєнний період вони відіграли свою позитивну роль у врятуванні дітей) розвивати та розширювати шкільну мережу. Він був свідомий того, що вихованці дитячого будинку перебувають у деякій ізольованості від навколишнього життя, і вважав за необхідне перебудувати метод навчання та виховання в будинках, пристосовуючи його якомога більше до методу шкільного.

Урешті-решт, безсумнівні переваги української системи освіти (прагматизм, ефективність, економічність, націленість на конкретні результати), започатковані Г.Ф.Гриньком і розвинуті Олександром Яковичем Шумським, після тривалих дискусій та концептуальних суперечок визнали і в Наркомосі Росії. Нарком освіти РСФРР А. В. Луначарський в жовтні 1927 р. у доповіді на Х-ій сесії ЦВК СРСР говорив про її досягнення, про впровадження десятирічки (семирічка + трирічна професійна школа), про оптимальне поєднання в українській профшколі загальноосвітньої і спеціальної підготовки. Він зауважував : «Ми самі наблизились останнім часом до українського типу і ось чому : наша дев'ятирічка не дає людину підготовлену до життя, а дає людину, підготовлену лише на шляху освіти. Що таке загальноосвічена людина ? Це - дилетант і базікало. Якщо крім загальної освіти вона не одержала ще й спеціальної освіти, то нікуди не годиться». *(1)

*(1) Луначарский А. В. Десять лет культурного строительства в стране рабочих и крестьян. М. ; Л., 1927. С. 49-50.

За час перебування на посаді наркома Олександру Яковичу Шумському неодноразово доводилося виступати організатором і учасником різного роду вчительських зібрань, де він акцентував увагу на актуальних питаннях розвитку освітньої галузі. Яскравим проявом такої кропіткої роботи став

І Всеукраїнський учительський з'їзд, що відбувся в січні 1925 р. і став, за визначенням наркома, «великим оглядом сил розбудженого до активного політичного життя й творчої праці учительства». На особливій ролі учительства в розвитку українського суспільства на нових, радянських

засадах він наголошував у статті «На третьому фронті» (1924 р.). «Третій фронт» - це освіта, яка відіграє величезну роль у перебудові суспільства.

У цій статті Олександр Якович Шумський говорив про завдання, що стоять перед освітньою галуззю. Першим він називав завдання соціального захисту дітей, другим - «всенародне навчання», тобто організацію для не охоплених навчанням підлітків спеціальних курсів з ліквідації неписьменності та надання професійної кваліфікації. Окремо нарком наголошував на роботі з дорослим населенням, яка дасть змогу просвітити його політично.

Олександр Якович Шумський порушував також проблему стосунків між школою та дитячим рухом. Саме ця проблема стояла в центрі його доповіді на ІV Всесоюзній нараді наркомосів в жовтні 1924 р. та виступу на учительському з'їзді в січні 1925 р. Нарком говорив про відмінності у формах дитячого руху України та РСФРР, наголошував на необхідності зв'язку його зі школою.