SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Головна / Програми асоціації / Видатні українці / Шумський Олесандр Якович

Шумський Олесандр Якович

Українська педагогіка в персоналіях. ХХ століття / За редакцією О. В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах. - К. : «Либідь», 2005, кн. 2., С. 58-63.

Шумський

Олександр

Якович

(1890-1946)

Політичний і державний діяч,

керівник та організатор

національного будівництва України,

організатор освіти

Олександр Якович Шумський народився 2 грудня 1890 р. в селі Рудня Борова Житомирського повіту Волинської губернії (тепер Нова Борова Житомирської області) в бідній селянській сім'ї. Систематичної освіти здобути не вдалося, навчання доводилося чергувати з роботою або поєднувати з нею. Після закінчення двокласної сільської школи (в 1906 р.) він працював на лісопильних заводах Готесмана і Брохмана, з 1908 р.-помічником землеміра в комісії з меліорації. Виїхавши в 1911 р. до Москви, відвідував вечірнє науково-популярне відділення народного університету ім. Шанявського. Відчувши брак знань, покинув університет, але продовжував навчатися самотужки, що дало йому змогу екстерном скласти іспит на атестат зрілості в 1915 р. і стати студентом Московського ветеринарного інституту. Але вчитися в інституті не довелося, бо відразу був призваний до армії.

Долучившись до робітничого руху ще в юнацькому віці та пов'язавши свою долю з партіями соціалістичного спрямування (соціал-демократами і соціалістами-революціонерами), Олександр Шумський активно проводив антиурядову пропаганду в Москві, а згодом і в частинах Південно-Західного фронту. Саме за це його було заарештовано в 1916 р. й відправлено до діючої армії на Південно-Західний фронт.

Після Лютневої революції Олександр Якович Шумський обирався делегатом кількох з'їздів солдатських комітетів. Був членом Київської губернської управи партії українських соціалістів-революціонерів (УПСР) і як її представник входив до складу Центральної ради, до складу комісії для розробки земельного закону і став одним із його авторів.

Згодом Олександр Якович Шумський - прихильник і один із лідерів лівої течії в УПРС, яка виступала за співробітництво з більшовиками. Він входив до групи членів Центральної ради, яка підтримала Народний секретаріат і Раду Народних Комісарів у Петрограді та готувала розпуск Української Центральної Ради і передачу влади в Україні Раді робітничих, солдатських і селянських депутатів. За це його разом з іншими учасниками заколоту 16 січня 1918 р. було заарештовано прямо у приміщенні Центральної Ради, й лише випадковість урятувала тоді від розстрілу.

З 23 лютого 1918 р. ліва течія УПСР починає видавати газету «Боротьба», через яку заявляє про розрив із попереднім курсом УПСР. Від назви своєї газети дістає назву й сама партія - Українська комуністична партія (боротьбистів). Олександр Якович Шумський стає одним із тих лідерів боротьбистів, які виступали за зближення з більшовиками. Про це він пізніше згадує в автобіографії : «Не без гордості зазначу, що мені належала роль лідера тієї течії боротьбистів, яка прагнула до об'єднання КП(б)У, і що мені випала честь очолювати спільний з більшовиками правобережний повстанський ревком проти Директорії (Ржищівське повстання). Невипадковим у своїй біографії вважаю і той факт, що після вигнання з Києва Директорії і угоди з ЦК КП(б)У про обмін представниками редакцій центральних органів преси, як кроку до об'єднання партій, моє прізвище, як представника боротьбистів, значилося в складі редакції газети "Комуніст", органу ЦК КП(б)У».

На липень-серпень 1919 р. припадає перший період роботи Олександра Яковича Шумського в народному комісаріаті освіти України. В березні 1920 р. він став членом КП(б)У. Його було обрано до Центрального Комітету, Політбюро та Оргбюро партії більшовиків, введено до складу Галицького бюро при ЦК КП(б)У. Згодом він очолює відділ ЦК КП(б)У з роботи на селі й водночас за дорученням ЦК більшовицької партії приділяє багато уваги залученню до радянської і господарської роботи колишніх боротьбистів. В 1920-1924 рр. працює на керівних радянських і партійних посадах.

29 вересня 1924 р. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло рішення про направлення Олександра Яковича Шумського на роботу в освітню галузь. Постановою Президії Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету й Ради Народних Комісарів УСРР 1 жовтня 1924 р. він був затверджений народним комісаром освіти. Його попередником на цій посаді був В. П. Затонський, котрим наприкінці 1922 р. партійне керівництво змінило Г. Ф. Гринька, звільненого за розробку й реалізацію оригінальної української концепції та моделі освіти, що суперечила програмі правлячої партії. І за іронією долі саме лінію Г. Ф. Гринька став активно проводити в життя Олександр Якович Шумський. Лінія на самостійність української освітньої політики збігалася з його особистими поглядами та переконаннями, бо, як він сам зазначав, «прийшов до комунізму з українського національного руху».

  • Сторінки:
  • <
  • 1
  • 2
  • 3
  • >
ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER