SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Сакович Калліст

 


         Видання риторики в той час мало надзвичайно велике значення, бо саме ця наука в поєднанні зі знанням польської й латинської мов давала змогу вихованцям братської школи успішно протистояти в різноманітних диспутах учням католицьких навчальних закладів. Втім, просвітницька діяльність Калліста Саковича не обмежувалася лише викладацькою роботою. М.Грушевський писав : «Перед тим він випустив у Кракові польський підручник риторики : взірці для принагідних промов весільних і похоронних, з відповідним матеріалом (Problema albo pitanja o przyrodzeniu czlowieczym… do ktorych przydane sa przedmowy aktom wysolnym i pogrzebnym sluzace) і він,
мабуть, служив рекомендацією для Саковича на ректорську посаду. На посаді ректора він також зарекомендував себе риторичним твором, українським, дуже визначним : це вірші на похорон Сагайдачного… Книжка ця… могла служити також українським риторичним підручником як доповнення його шкільної публікації… Автор таким чином рекомендував себе як спеціаліст у риториці, справді для того часу вишколений і здібний, і, правдоподібно, в Київській школі особливу увагу звернув на те, щоб відповідно піднести цю надзвичайно важливу в тодішніх обставинах дисципліну». * (2)
* (2) Грушевський М.  Історія української літератури : В 6 т. 9 кн. Т. 6. Кн. 1 / Упоряд., приміт. С.К.Росовецького. К., 1996. С. 124.
         Калліст Сакович є також автором двох філософських творів, які за структурою являють собою підручники : «Арістотелівські проблеми, або Питання про природу людини (1620) і «Трактат про душу» (1625). Обидва написані в період його ректорської і викладацької діяльності в Київській братській школі й надруковані польською мовою у Кракові. Автор виявив у них широку ерудицію : він залучав праці філософів різних епох, одночасно торкався ідейних течій у тогочасній Україні. Ці твори засвідчували наявність в Україні на початку XVII ст. власної філософської традиції, а також високий рівень викладання філософії в Київській братській школі.
         На відміну від Івана Вишенського та його послідовників, які вважали, що латинські «школи і науки — прірва і вічна погибель», Калліст Сакович виступав прихильником вивчення європейської культури, найширшого прилучення молоді до всебічної освіти на основі європейських зразків. Проте він радив підходити до інокультурних досягнень з позицій вітчизняних традицій і потреб. Викладання Саковичем риторики, піїтики і філософії мало велике педагогічне значення, оскільки таким чином у вітчизняну педагогіку проникали ідеї гуманістичного виховання, співзвучні тим, що панували в братських школах. Калліст Сакович високо підносив постать митця, який допомагає людині творити її власний і навколишній світ, але не відкидав і ролі видатних державних мужів, котрі спрямовували народ на доленосні дії.

  • Сторінки:
  • <
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • >
ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER