SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Головна / Програми асоціації / Видатні українці / Пирогов Микола Іванович

Пирогов Микола Іванович


Статті Миколи Івановича «О предметах суждений и прений педагогических советов гимназий» (1859 р.), «Школа и жизнь» (1860 р.) —найвизначніші праці вченого з питань виховання та освіти після «Вопросов жизни». У них вчений порушує питання поліпшення навчання в школах та гімназіях, професійної підготовки вчителів, висуває вимогу єдиної, загальнодоступної школи, забезпечення наступності навчання у школах різних типів, виступає за зв'язок школи з життям. Крім цих статей, Миколі Івановичу Пирогову належать праці : «О переводных экзаменах» (1859 р.),

«О цели литературных бесед в гимназиях» (1860 р.), «Замечания на отчёты

морских учебных заведений за 1859 г.» (1860 р.).

У статті «Мысли и замечания о проекте устава училищ, состоящих в ведомстве Министерства народного просвещения» (1860 р.) викладені думки педагога про шкільну систему. Він пропонував таку : початкова дворічна школа, прогімназія (неповна середня школа) двох типів (класична, реальна) з 4-річним курсом, гімназія теж двох типів (класична, реальна) з 3–5-річною тривалістю навчання, вища школа (університети, вищі спеціальні заклади).

Навчальний план елементарної (початкової) школи передбачав такі предмети : Закон Божий (молитви, основні правила віри, стисла священна історія в оповіданнях), грамота письмо, рахунок (4 правила арифметики), наочне навчання — починаючи з грамоти, Закону Божого до арифметики, яке може бути замінене читанням дитячих та популярних книжок з поясненням за малюнками й моделями. Кількість уроків в цих школах не повинна була перевищувати 20 на тиждень.

Реальна прогімназія мала складатися з 4-х класів з викладанням таких предметів : Закон Божий (катехізис, священна історія, читання євангелістів і апостольських послань, літургія), російська мова, письмо і орфографія, наочне навчання, арифметика, алгебра (в 3-му класі), геометрія (в 4-му класі), дві нові мови, географія, історія в біографічних нарисах, природознавство (викладалася наочно), креслення. На заняття у 1–2 класах відводиться не більше 24-х годин на тиждень, а в 3–4-х класах — не менше 26 годин. Тривалість уроку — до 1 години. Перше місце посідає вивчення Закону Божого та священної історії, а природознавство вивчається для розвитку уваги. До гімназії приймаються без екзаменів діти, що закінчили елементарну школу або навчалися вдома.

У перших двох класах класичної прогімназії предмети залишаються ті самі, що й у реальній. Природознавство та географія викладаються наочним способом лише в 1–2-х класах, історія вивчається в біографічних і географічних нарисах тільки з 2-го класу. Обов’язковим є навчання однієї нової мови. Викладання мови розпочинається в 3-му класі (6 годин на тиждень), у 4-му класі вивчається грецька мова (6 годин на тиждень). До 1-го класу можуть вступати без екзаменів діти, які закінчили курс в елементарних школах, до 3-го класу також без екзаменів, але вже ті, що закінчили курс у реальних прогімназіях. З екзаменами в будь-які класи зараховуються діти, котрі мають домашнє виховання.

Планувалося, що до реальної гімназії можуть вступати без екзаменів учні, які закінчили реальні прогімназії, а з екзаменами — ті, що закінчили класичну прогімназію або мають домашнє виховання. Вік вступників — 14 років. Усі, хто закінчив гімназію, мають право вступати до вищих спеціальних шкіл.

Метою класичної гімназії Микола Іванович Пирогов вважав підготовку до університетського навчання. Тому вимагалося глибоке вивчення мов (вітчизняної, двох стародавніх і однієї нової), історії та математики. Не передбачалося викладання природознавства та інших реальних предметів. Допускалося вивчення Закону Божого, ще однієї нової мови та географії. Із 27-ми навчальних годин на тиждень 10 відводилося на вивчення стародавніх мов, 4 — історії, 4–5 — вітчизняної мови, 4 — грецької та латинської мов.

До 5-го класу класичної гімназії вступали без екзаменів учні, котрі закінчили класичну прогімназію. З екзаменами до будь-якого класу — ті, що отримали домашнє виховання.

ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER