Орлай Іван Семенович
Педагог вважав наймогутнішим засобом формування особистості навчання, яке мало не лише збагачувати юнацтво знаннями про всесвіт, а й розвивати розумові здібності, високі моральні якості, бо виховний характер навчання — це шлях до гармонійного розвитку школяра. На погляд Івана Семеновича, навчання буде корисним тільки тоді, коли стане народним, здатним виховувати любов до рідної мови, до історії, до батьківщини. *(5)
*(5) Орлай И.С. О преобразовании училищ в России по системе австрийской // Изв. Ист.-филол. ин.-та кн. Безбородько. К., 1879. С. 148.
Стаття «О необходимости обучаться преимущественно отечественному языку и нечто об обучении языкам иностранным» являє собою звернення до міністра народної освіти, в якому Орлай запропонував змінити порядок викладання мов у Ніжинській гімназії. На думку ученого, освіта має бути критерієм громадської користі людини, а молодь повинна керуватися передусім усвідомленням власної відповідальності перед суспільством.
Іван Семенович підкреслював, що одним з основних завдань школи має стати виховання в молодого покоління почуття гордості за свій народ і його мову, оскільки саме мова віддзеркалює моральні й розумові здібності народу, його громадянські ідеали. У часи, коли більшість предметів у привілейованих навчальних закладах Росії викладалися іноземними мовами (німецькою, французькою), педагог твердив, що в системі вивчення мов перше місце має посідати російська. Він закликав оберігати рідну мову від засилля іноземних мов, хоч і вважав важливою ланкою освіти, але підкреслював, що його слід здійснювати не за рахунок інших дисциплін.
Серед видатних випускників гімназії цього періоду — М.В.Гоголь,
видатний педагог і вчений-правознавець П.Г.Редкін, майбутній декан історико-філологічного факультету й ректор Харківського університету О.П.Рославський-Петровський, учений-історик В.Ф.Домбровський, видатний український письменник Є.П.Гребінка, письменник Н.В.Кукольник (син першого директора гімназії).
Іван Семенович Орлай ставив за мету сприяти всім громадянам у здобутті як середньої, так і вищої освіти. Мета виховання, на погляд ученого, полягає в підготовці освічених патріотів. Високі моральні засади й гуманізм мають перетворюватись у переконання і стати звичкою в стосунках між людьми.
Будучи прибічником класичної освіти, Іван Семенович Орлай виступав проти схоластики в навчально-виховній роботі з учнями, палко обстоював поширення нових методів навчальної роботи, вимагав індивідуального підходу до учнів.
Дальше погіршення здоров’я, загострення конфлікту в педагогічному колективі Ніжинської гімназії змусили Івана Семеновича подати клопотання про переведення на посаду директора Рішельєвського ліцею в Одесі, Ще однією причиною від’їзду педагога з Ніжина стали матеріальні труднощі, що не полишали його родину. Орлай мав семеро дітей, яким важко було дати добру освіту і прилаштувати в маленькому містечку.
У 1826 р. Іван Семенович Орлай обійняв посаду директора Рішельєвського ліцею (1826–1829). Це був закритий становий навчальний заклад для дітей аристократичної верхівки, заснований у 1817 р. і названий на честь А.-Е.Рішельє де Плессі — нащадка відомого французького аристократичного роду, який емігрував зі своєї батьківщини під час Великої французької революції і був градоначальником Одеси (1803–1814) та одночасно генерал-губернатором Новоросійського краю (1805–1814).