SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Максимович Іван (Іоанн)

Аналіз творів ученого свідчить, що він намагався поєднати навчання з вихованням, його ідеї загальнодоступної національномовної освіти збігалися з аналогічними ідеями Я.А.Коменського. Ці твори містять багато моральних сентенцій і виховних вимог ; релігійні та моральні мотиви пов’язуються із загальнолюдськими поглядами на норми поведінки особи в суспільстві. Просвітитель закликав виховувати в молоді чистоту думок, бажання робити добрі справи, повагу до батьків, слухняність, милосердя, стриманість. Підкреслював вирішальну роль розуму, а не емоцій у виборі форм поведінки. Такі погляди асоціюються з вимогою Дж.Локка виховувати в дітей дисципліну духу. Першочергову роль у поширенні знань і вихованні людини він відводив учителеві, який, на його думку, має бути терплячим і наполегливим, сприяти розвиткові талантів.

Праця у творах просвітителя виступає як один з найважливіших засобів виховання. Якщо людина не працюватиме, не виправдовуватиме себе справами, на неї очікує не лише моральне падіння, а й духовна загибель. Метою виховання за Максимовичем, є формування високоінтелектуальної, високоморальної, працьовитої особистості. В основу процесу навчання мають бути покладені принципи наочності, послідовності, систематичності, зв’язку з життям, природовідповідності, корисності, доступності. Іван Максимович виголошував на визначальній ролі оточення у формуванні особистості. Його педагогічні й публіцистична діяльність свідчить про широту світогляду і глибокі наукові пізнання. Він був обізнаний з найкращими зразками світової наукової, педагогічної та історичної літератури. У працях ученого коментуються й цитуються висловлювання класиків — Демосфена, Цицерона, Плутарха, Сенеки, вірші Гомера, Горація, Вергілія.

Наукова спадщина Івана Максимовича свідчить про еволюцію проблематики, що розроблялася українськими просвітителями — від абстрактно-теоретичних питань до раціональних, зорієнтованих на розв’язання конкретних наукових, освітніх і соціальних проблем. Подекуди в його творах звучить скептичне ставлення до окремих релігійних догматів, через що деякі з них («Богомыслие в пользу правоверным…», «Осьм блаженства евангельские…») були заборонені, адже не відповідали московським православним канонам.

Відомий Іван Максимович і як поет. Він досконально розробив вірш-притчу, вище від нього в цьому жанрі ніхто з тогочасних поетів не підіймався. Корисною є поезія, яка вчить доброчесності. Мислитель закликав молодь читати поетичні твори давньої й сучасної літератури передусім з огляду на їхнє виховне значення : у них прославляються чесноти й засуджуються негативні риси людей. Книжка «Богородице дево…» (1707), що являла собою розширену загальновідому молитву, складалася з 20-ти тисяч віршованих рядків. У ній автор висловлював власні погляди на життя, його швидкоплинність, необхідність праведних вчинків. У низці його віршів — філософські роздуми про світобудову, велич і загадковість природи, цінності життя, добро і зло, любов і ненависть. Поезія просвітителя, як і його прозові твори, мала яскравий моралістичний характер. Позначилася вона й на шкільній освіті : якщо раніше в навчальному процесі використовувалися твори європейських гімнографів (Бідермана, Доната, Кохановського), то тепер і твори вітчизняних авторів, зокрема самого Максимовича.

  • Сторінки:
  • <
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • >
ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER