Лубенець Тимофій Григорович

Українська педагогіка в персоналіях. ХХ століття / За редакцією О. В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах. - К. : «Либідь», 2005, кн. 2., С. 69-74.

Лубенець

Тимофій Григорович

(1855-1936)

Учитель, директор школи,

фахівець з теорії й методики

початкового навчання,

дошкільного виховання та

освіти дорослих

Тимофій Григорович Лубенець народився 21 лютого 1855 р. в місті Кролевці Чернігівської губернії (тепер райцентр Сумської області) в небагатій міщанській родині. Навчався в Кролевецькому повітовому училищі, а по його закінченні - в Чернігівській учительській семінарії, яка славилася сильною когортою викладачів і новаторськими підходами до навчання. Викладачі й вихованці семінарії захоплювалися ідеями передових зарубіжних і вітчизняних педагогів - Й. Г. Песталоцці, Ф. А. В. Дістервега, М. І. Пирогова, К. Д. Ушинського. Роки, проведені в семінарії, сприяли становленню передових педагогічних поглядів майбутнього педагога.

У 1873 р. 18-річним юнаком розпочав Тимофій Лубенець свою вчительську практику в початковій школі села Вороньки на Чернігівщині. Зарекомендував себе як вдумливий і творчий педагог, автор шкільних підручників. Спостерігаючи за учнями на уроках арифметики, дійшов висновку, що вони неохоче розв'язують задачі з умовами, які є далекими від їхніх інтересів. Це наштовхнуло молодого вчителя на думку самому скласти підручник, який за своїм змістом був би близьким до щоденного селянського життя. Підійшовши до справи по-новому, тобто залучивши до змісту підручників матеріал про життя селян і селянський побут, молодий педагог викликав до себе різко негативну реакцію керівництва. В 1878 р. його було звільнено з роботи за написання «Общеполезного задачника» (1876 р.), кожна задача якого містила відомості з життя і тим самим пов'язувала арифметику з практикою. Підручник конфіскували і заборонили для користування у школах.

Через деякий час Тимофію Лубенцю вдалося дістати призначення на посаду вчителя однокласного училища в селі Рачки на Поділлі, де він працював до 1883 р.

В 1880 р. вийшов у світ ще один підручник молодого педагога - «Сборник арифметических задач», який був дещо переробленим варіантом «Общеполезного задачника». Він частково змінив зміст задач, але не відійшов від основної ідеї : наблизити навчальну книжку до життя, пов'язати навчання з практикою.

Тимофій Лубенець водночас наполегливо самотужки працює над розширенням своїх знань. В 1881 р. він успішно витримав іспити за курс Білгородського учительського інституту Харківського учбового округу.

В кінці 1881 р. вийшов ще один також його підручник «Родная нива», котрий, як і попередні, призначався для учнів сільської школи. Молодий педагог наситив його великою кількістю письмових вправ, призначених для самостійного виконання. На його думку, такі вправи сприяють свідомому засвоєнню знань та максимальній активізації дитячого розуму. Особливо важливим є самостійні вправи з розвитку мови, які розвивають навички спочатку письма, а потім і викладення думок, допомагають підтримувати в класі дисципліну.

Учителювання, захоплення ідеями К. Д. Ушинського, який вважав народність одним із основних принципів демократичної педагогіки, приводять Тимофія Григоровича Лубенця до думки, що розвиток у дітей інтересу, уваги й пам'яті перебуває у повній природній залежності від їхньої рідної мови. В умовах неприйняття офіційною педагогікою цих вимог дитячої психології він наполягає на тому, щоб навчання в початковій школі неодмінно відбувалося саме рідною мовою дітей. Бажаючи втілити свої переконання в життя, продовжує написання підручників, але на цей раз українською мовою. В 1883 р. під псевдонімом Норець виходить його «Граматка» -український буквар, а під псевдонімом Хуторний- «Читанка», що за характером матеріалу є логічним продовженням «Граматки».