Козельський Яків Павлович

Українська педагогіка в персоналіях – ХІХ століття / За редакцією О.В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах // «Либідь», - К., 2005, кн. 1., стор. 208 – 214.


Козельський

Яків Павлович

(1729–1795)

Філософ-демократ,

учений-енциклопедист,

письменник

Народився Яків Павлович Козельський у сім’ї сотника Полтавського полку в селі Келеберда (тепер Канівського району Черкаської області). Навчався в Києво-Могилянській академії (1744–1750 рр.) та Академічному університеті в Петербурзькій Академії наук, де слухав лекції відомих учених, зокрема М.В.Ломоносова. По закінченні університету впродовж деякого часу викладав в Академічній гімназії, в Артилерійському та інженерному шляхетському корпусі. У 1766 р. за станом здоров’я Яків Павлович Козельський залишив військову службу і став секретарем в одному з департаментів Сенату. В 1770 р. його було призначено членом Малоросійської колегії, яка перебувала в місті Глухові. Звільнення з Сенату сталося унаслідок його вільнодумства, несумісного з роботою в урядовій установі самодержавної Росії.

У 1778 р. Яків Павлович Козельський залишив службу в малоросійській колегії через погіршення здоров’я і оселився у своєму невеличкому маєтку в селі Крутий Берег Лубенського полку, що на Полтавщині, де присвятив себе науковій діяльності. Але в 1788 р. з невідомих причин він знову повернувся до Петербурга, знову вступив до Сенату і працював там до 1793 р. Залишивши службу в Сенаті, остаточно переїхав до свого села, де у 1795 р. помер.

Великий інтерес для сучасної науки становить літературна, педагогічна й філософська спадщина просвітителя, особливо твори науково-педагогічного характеру : «Арифметические предложения для употребления артиллерийским кадетам» та «Механические предложения для употребления обучающимся при Артиллерийском и инженерном шляхетском кадетском корпусе благородного юношества», написані у 1764 р., «Философические предложения» (1768 р.), «Рассуждения двух индейцев Калана и Ибрагима о человеческом познании» (1788 р.).

Всебічно освічений у різних царинах науки, Яків Павлович Козельський аналізував філософські й педагогічні погляди Ж.-Ж. Руссо, Ш.-Л. Монтеск’є, К.-А. Гельвеція. У своїх творах він дав характеристику філософії як науці, її категоріям, підкреслював велике значення вивчення суспільних наук для розвитку особистості. Високо цінуючи науку як таку, Козельський вважав, що вона має служити суспільству, стати надбанням широких мас, а не окремих осіб. У передмові до своїх «Арифметических предложений…» він зазначав, що до написання цієї книги його спонукало бажання зробити арифметику доступною для всіх.