Косов Стефан Адам (Сильвестр)

Українська педагогіка в персоналіях – ХІХ століття / За редакцією О.В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах // «Либідь», - К., 2005, кн. 1., стор. 116 – 119.


Косов Стефан Адам

(Сильвестр)

(бл. 1600–1657)

Педагог, письменник,

митрополит Київський,

Галицький і всієї Русі


Стефан Адам Косов (чернече ім’я Сильвестр) народився неподалік Вітебська (тепер Республіка Білорусь) у шляхетській православній сім’ї. Початкову освіту здобув дома, згодом продовжив навчання у Віленській академії, Люблінському єзуїтському колегіумі, Замойській «Академії для руської нації». По закінченні прийняв чернечий постриг і впродовж певного часу викладав у Віленській і Львівській братських школах.

Втілюючи в життя власну концепцію ролі освіти в підвищенні культурного рівня православного духовенства, у вересні 1631 р. архімандрит Петро Могила відкрив Лаврську школу для молодих монахів у приміщенні Печерсько-Троїцького больничного монастиря. Навчання в ній проводилося латинською мовою, вивчалися класичні твори, «сім вільних наук», філософія. Відомий педагог І.Трохимович-Козловський дістав у ній посаду ректора, а Стефан Косов — префекта. У панегірику «Євхаристеріон», піднесеному учнями школи Петру Могилі, проголошувалися компроміс релігійного й світського та примирення християнства з античним язичництвом, прославлялися науки, які допомагають людині пізнати себе і світ. Школа порівнювалася з Геліконом і Парнасом, де оселилися музи ; висловлювалася впевненість, що «… потомок славных Роксоланов в науках поровняет премудрых поганов». *(1)

* (1) Цит. По : Дзюба Е.Н. Просвещение на Украине : Вторая половина XVI — первая половина XVIII в. К., 1987.

Однак опозиція могилянському нововведенню була значною через переважання в програмі школи латинської мови й вивчення «семи вільних наук». До того ж відкриття її суперечило заповітові колишнього ректора братської школи Івана Борецького про те, щоб «фундувати» школи лише при братстві. Навколо Лаврської і Києво-братської шкіл почали гуртуватися різні верстви населення Києва. Сильвестр Косов пізніше писав, що був момент, коли вчителі лаврської школи вже чекали, що опозиція почне ними «начиняти шлунки дніпровських осетрів».