SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Головна / Програми асоціації / Видатні українці / Комаров Михайло Федорович

Комаров Михайло Федорович

Українська педагогіка в персоналіях – ХІХ століття / За редакцією О.В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах // «Либідь», - К., 2005, кн. 1., стор. 469 – 475.


Комаров

Михайло Федорович

(1844–1913)

Бібліограф, літературознавець,

фольклорист, лексикограф,

голова одеської «Просвіти»


Михайло Федорович Комаров народився 11 січня 1844 р. в селі Дмитрівка Павлоградського повіту Катеринославської губернії (тепер Петропавлівського району Дніпропетровської області) в заможній російській селянській родині. Сприйнявши світобачення народу, серед якого виріс, він з дитячих років цікавився українською народною творчістю. Навчаючись спочатку в Катеринославській гімназії, а потім на юридичному факультеті Харківського університету, під час канікул мандрував селами в пошуках народних дум, пісень, прислів’їв, загадок, замовлянь та іншого фольклорного матеріалу. У 1865 р. на шпальтах «Екатеринославских губернских ведомостей» надрукували статтю «Два варианта южнорусской народной думы про Савву Чалого». Це була перша публікація тоді ще студента, а згодом відомого українського фольклориста.

Спостерігаючи під час канікулярних мандрівок за життям селян, юнак не залишився байдужим до поєднання природної мудрості, краси духовного національного світу українців з їхньою масовою елементарною неграмотністю, разючою науковою неосвіченістю. Тому, як і багато інших молодих людей 60-х років ХІХ ст., іще за студентства зробив свій внесок у «ходіння в народ» учителюванням у селі Гаврилівка Ізюмського повіту на Харківщині.

Закінчивши у 1867 р. навчання в університеті, молодий юрист поїхав працювати в Острогожськ — повітове місто, яке знаходилося в тій частині Воронезької губернії, де переважало українське населення. Тут він почав працювати в окружному суді кандидатом на судові посади, але невдовзі перейшов в адвокатуру. Водночас Михайло Федорович Комаров продовжував опікуватися освітянськими проблемами. За умов заборони рідномовної школи, знову-таки, як і багато інших тогочасних інтелігентів, Михайло Федорович вбачав вихід з масової неосвіченості народу в його самоосвіті, важливим засобом якої були дешеві українські видання науково-популярної та художньої літератури. Вирішивши прилучитися до створення таких книжок, він переклав з російської мови, дещо переробив і видав брошури А.Іванова (псевдонім О.І.Строніна) «Розмова про небо та землю» (1874 р.) та «Розмова про земні сили» (1875 р.). «Розмова про небо та землю» давала читачам елементарні знання з астрономії. «На чому стоїть земля ?», «Чи ходить сонце, чи ні ?», «Як ходить місяць ?», «Про зорі та комети». Причому зміст передавався у формі розмірковувань допитливого сільського хлопчика та його бесід із священиком і молодим паничем, тобто за допомогою діалогів маскувався науково-популярний характер книжки, а вибір співрозмовників головного героя підкреслював благодійність теми обговорення. У «Розмові про земні сили» на прикладах з навколишнього життя пересічного селянина роз’яснювалася ціла низка фізичних явищ та їхніх закономірностей, розглядалися основні фізичні властивості повітря, води, звуку, світла, електрики. Причому тут головним персонажем є все той же хлопчина, тільки після закінчення школи він уже сам розкривав оточенню сутність різних природних процесів. Мову обох книжок вирізняють невимушеність стилю та добрий гумор.

ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER