Гринько Григорій Федорович

Українська педагогіка в персоналіях. ХХ століття / За редакцією О. В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах. - К. : «Либідь», 2005, кн. 2., С. 31-36.

Гринько

Григорій Федорович

(1888-1938)

Політичний і державний діяч,

теоретик і організатор радянської системи

народної освіти України

Григорій Федорович Гринько народився 30 листопада (за іншими даними 18 січня) 1890 р. в селі Штепівка (тепер Лебединського району Сумської області) в сім'ї службовця. Середню освіту здобував у гімназії, вищу - в Московському університеті. З юнацьких років набув соціалістичних переконань, що привело його до радикального руху. Політична діяльність Григорія Федоровича Гринька була пов'язана з партією українських соціал-революціонерів, зокрема з її лівим крилом, яке свою назву «боротьбисти» отримало від назви друкованого органу - газети «Боротьба». З часом це крило оформилося в Українську комуністичну партію (боротьбистів), лідером якої Григорій Федорович Гринько стає разом з О.Я.Шумським та В.М.Блакитним. Після угоди 1919 р. між боротьбистами та українськими більшовиками і спільного формування ними коаліційних органів влади Григорій Федорович Гринько обирався членом Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (ВУЦВК) та Ради Народних Комісарів (РНК) УСРР, Центрального Виконавчого Комітету (ЦВК) РСФРР. Під час іноземної інтервенції та Громадянської війни боровся за звільнення України і встановлення радянської влади, входив до Всеукраїнського ревкому. Після об'єднання УКП (боротьбистів) з КП(б)У в 1920 р. став членом Комуністичної партії.

В 1920 р. Григорія Федоровича Гринька призначили народним комісаром освіти. На цій керівній посаді в освітній галузі у 1919 р. його попередниками були : В.П.Затонський (січень - травень 1919 р.), боротьбисти Г.В.Михайличенко (травень 1919 р.), М.О.Панченко (травень - липень 1919 р.), О.Я.Шумський (липень - серпень 1919 р.). Сам Григорій Федорович у 1919 р. призначався членом колегії Нарком освіти.

Керівництво Григорієм Федоровичем Гриньком освітньою галуззю України під час її будівництва на радянських засадах позначилося чіткою позицією та поглядами на розвиток цієї галузі. В процесі вироблення разом зі своїми однодумцями з Наркомосу нової системи народної освіти нарком враховував насамперед прагнення радянської влади здобути через освітні заклади вплив на підростаюче покоління з метою виховання його в комуністичному дусі. До того ж він виходив із тих соціально-економічних умов, що склалися в Україні внаслідок ведення на її території активних воєнних дій у роки Першої світової та Громадянської воєн. Об'єктивними чинниками, що вплинули на формування нової освітньої політики Наркомосу, стали господарська розруха в країні, відсутність кваліфікованої робочої сили, зубожіння населення та неспроможність у цьому зв'язку основної маси сімей піклуватися про навчання, виховання й матеріальне утримання дітей, поява величезної кількості безпритульних.

Крім об'єктивних, були ще й суб'єктивні чинники формування нової освітньої політики. Відмовившись від традиційних традицій дореволюційної школи, творці нової системи освіти звернули свої погляди до світового педагогічного досвіду. З нього найбільш суттєво на вітчизняні концепції освіти вплинули два напрями підготовки фахівців - «формальний» і «матеріальний», які виникли у Західній Європі та США ще в ХІХ ст. «Формальний» напрям, розроблений І.Гербартом, характеризувався спрямуванням на виховання гармонійно розвинутої особистості. «Матеріальний», висунутий Г.Спенсером, обстоював суто практичну підготовку фахівців, виходячи з ідеї прагматизму. «Матеріальний» напрям набув значного поширення в США й Німеччині на початку ХХ ст. і саме тому дістав назву так званої американської моделі освіти. Григорій Федорович Гринько був прихильником саме американської моделі освіти, яка в той час базувалася на матеріальному концептуальному підході та ідеях прагматизму.