SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Головна / Програми асоціації / Видатні українці / Гнилосиров Василь Степанович

Гнилосиров Василь Степанович

Першим місцем його роботи стала повітова школа в Охтирці. Там він набував педагогічного досвіду. Підтвердженням цього слугує лист до А.П.Свидницького, в майбутньому відомого письменника, а на той час колеги, який учителював у Миргородській повітовій школі. Розповідаючи про зустрічі в столиці, Василь Степанович Гнилосиров тут же висловив бажання ознайомитися із суттю застосовуваного приятелем методу викладання мови з метою запровадження його у власній практичній роботі : «Якщо можна, мій голубе, напишіть, в чім сила й що в йому, й до чого, й як. Я теж працюю тутечки на цій стежці у казенній повітовій школі». *(7)

*(7) Україна. 1924. № 2– 4. С. 93.

В Охтирці Василь Степанович Гнилосиров учителював упродовж двох років, не полишаючи й культурно-просвітницької діяльності. В одному з листів він оповідав про справи в цій царині : «Ми в Охтирці після Великодніх свят теж скремсали Вечерниці, щоб запомогти трохи недільній школі і зібрали з нащадком 50 карб. грошей… Збіраємось потроху». *(8)

*(8) Україна. 1924. № 2– 4. С. 94.

У 1864 р. Василь Степанович Гнилосиров повернувся до Харкова, де викладав в училищі і гімназії російську мову. Тут він працював до 1869 р. У 1870 р. Василь Степанович влаштувався вчителем російської мови в Звенигородське двокласне міське училище (Київська губернія). В 1873 р., уже в званні колезького асесора, отримав місце штатного наглядача такого ж училища в місті Каневі. Окрім російської мови, він викладав ще й історію та географію. За кілька років Василь Степанович Гнилосиров дослужився до ордена святого Станіслава ІІІ ступеня, якою нагородили в 1879 р. У 1890 р. його нагородили орденом святої Анни ІІІ ступеня. В Каневі він залишався вже до кінця життя, вчителював тут протягом 23-х років.

Сучасники високо оцінювали професійну майстерність і педагогічний хист Василя Степановича Гнилосирова. В.П.Науменко писав про його особливе вміння спілкуватися і «тримати» молоду аудиторію своїми власними педагогічними прийомами. Не було в нього як канцелярської дистанції у стосунках з вихованцями, так і офіційності. Тон завжди простий і дружній. «В малорусской его речи при этих разговорах, которая была его второй натурой, слышался всегда тот юмор, без которого нельзя нарисовать себе фигуру этого почтенного педагога». *(9)

*(9) Киев. старина. 1901. № 1–3. С. 304.

Для Василя Степановича Гнилосирова справою душі було зацікавити дітей творчістю Т.Г.Шевченка, спостерігати, як сприймають вони його вірші, що їх хвилює. Приводячи екскурсантів-юнаків на могилу поета, він дуже дохідливо, з урахуванням особливостей аудиторії розповідав про Кобзаря. Збереглося прохання Василя Степановича до попечителя Київського учбового округу дозволити школярам бути присутніми на панахиді за упокій душі поета. Дозволу, звичайно, не отримав.

ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER