Галятовський Іоанникій
Українська педагогіка в персоналіях – ХІХ століття / За редакцією О.В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах // «Либідь», - К., 2005, кн. 1., стор. 133 – 136.
Галятовський Іоанникій
(бл. 1620–1688)
Педагог, просвітитель,
письменник-полеміст,
публіцист і
громадський діяч
Іоанникій Галятовський здобув освіту в Києво-Могилянському колегіумі. В 1649–1651 рр. був у ній професором риторики, у 1651 р. прийняв чернецтво й перебував певного часу в Куп’ятицькому монастирі (поблизу Пінська), згодом став учителем молодого Юрія Хмельницького в Чигирині та Суботові. У 1655 р. повернувся до Києва й викладав риторику в колегіумі, а в 1658 р. був обраний його ректором. Тоді ж група викладачів Колегії, а серед них Інокентій Гізель та Лазар Баранович, організували гурток, члени якого прагнули у своїх лекціях дати культурно-історичну та суспільно-політичну оцінку найважливіших подій. Участь у гуртку зумовила появу низки полемічних творів Іоанникія Галятовського.
Ректорство вченого в Києво-Могилянській колегії припало на знаменний рік : у вересні 1658 р. гетьман І.Виговський підписав з представниками польського короля Яна ІІ Казимира Гадяцький трактат. Однією зі статей договору, Колегії офіційно надавалися права вищого навчального закладу — академії, на рівні Краківського університету. І хоча Гадяцький трактат залишився в цілому нереалізованим, а в 1658–1659 рр. академія майже цілком була знищена вогнем, Іоанникій Галятовський багато зробив для відновлення й поліпшення її діяльності. Він прагнув піднести викладання наук до рівня вищих навчальних закладів Західної Європи. З цією метою написав низку творів навчального характеру, які широко використовували як педагоги, так і учні. Найвідоміші з них : «Ключ разуменія» (Київ, 1659 ; Львів, 1663, 1665), «Небо новое…» (Київ, 1665, 1677; Могильов, 1699). «Ключ разуменія» — це посібник з риторики, що набув широкої популярності не лише серед спеціалістів і студентів. До нього ввійшли додатки «Наука, албо Способ зложення казанія» і «Небо новое…», в яких даються методичні вказівки щодо підготовки вчителя, проповідника до виступу ; побудови виступу, зокрема вибору теми ; побудови композиції та вибору стилю мовлення. Насамперед, як писав Іоанникій Галятовський у своєму трактаті, треба чітко визначати мету кожного курсу, кожної теми. Подача нового матеріалу має складатись із трьох частин : вступ (екзордіум) готує до слухання й показує, про що йтиме мова ; у викладі (наррації) визначається конкретний зміст уроку, а для яскравості наводяться різні приклади та факти. «… Більш за все повинен піклуватись оратор, щоб із пропонованим у вступі його наррація узгоджувалась, щоб те, що обіцяв розповісти, те в наррації говорив і від теми не відступав, бо коли архітектор обіцяв якому королю… побудувати красивий палац, а потім би побудував ворота… то розгнівався б той монарх на архітектора… так і оратор, те що обіцяв розповісти, потім не розповість, не сподобається людям і не будуть вважати його мудрим»,— такі вимоги ставив Галятовський до вчителя. Закінчувати тему слід висновком, у якому нагадати, про що розповідалося, щоб учні могли повторити. Таким чином учні могли запам’ятати більше нового матеріалу, повторити його, тим паче, що власних підручників вони не мали. Все, сказане вчителем, їм необхідно було міцно засвоїти, причому шляхом усвідомлення, а не формального запам’ятовування.
