SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Головна / Програми асоціації / Видатні українці / Чубинський Павло Платонович

Чубинський Павло Платонович


Та не всім була до вподоби така діяльність Київської громади, українофілів та Відділу.

Після ІІІ Археологічного з’їзду почали звучати звинувачування Відділові в «українофільстві» та неблагонадійності. В 1876 р. відповідно до постанови Емського указу його закрили, головних діячів — П.П.Чубинського та М.П.Драгоманова як небезпечних агітаторів ухвалили «вислати з краю з забороною в’їзду в Південні губернії». М.П.Драгоманов за підтримки Київської громади виїхав за кордон, а П.П.Чубинський від такої пропозиції відмовився. Офіційним шляхом — через посередництво впливових осіб —йому було дозволено проживати в Петербурзі.

На початку 1877 р., відірваний від рідної землі, Павло Платонович Чубинський влаштувався на службу до Міністерства шляхів сполучення. Оточений людьми, дружньо до нього налаштованими, маючи підтримку свого головного начальника, міністра К.М.Посьєта, він незабаром посів помітне місце серед діловодів департаменту загальних справ. Йому було доручено освітню справу — заснування, розширення та організацію роботи залізничних училищ. Одночасно він опікувався організацією пенсійних кас для службовців залізниць.

Міністерство було останнім місцем роботи Павла Платоновича Чубинського. Удари долі позначилися на його здоров’ї. У квітні 1879 р. він вийшов у відставку. Ставало дедалі гірше, йому дуже хотілося побачити Батьківщину. Дочекався, поки призначили пенсію, і повернувся з сім’єю в Україну — спершу до Борисполі, а восени 1879 р. до Києва, де і прожив, спаралізований, до 26 січня 1884 р. Помер у 45 років, залишивши дружину з чотирма малими дітьми.

«Смотря на умственный и нравственный облик Павла Платоновича Чубинского,— писав О.Ф.Кістяківський,— обозревая его деятельность на разных поприщах и в разных положеннях, нельзя не признать того, что покойный одарён отличными дарованиями, замечательною энергиею и неусыпным трудолюбцем… Его исследования останутся ценным и неиссякаемым источником, из которого будет черпать наука будущих поколений». *(10)

*(10) Киев. старина. 1884. № 5. С. 347.

Софія Федорівна Русова залишила у своїх спогадах такий словесний портрет Павла Платоновича Чубинського тих років : «Переді мною могутня постать Павла Чубинського… Високий, чорнявий, з чорними очима, високим чолом, з густими бровами, низьким гучним голосом, з владними рухами —тип організатора, який добре знає те, що організовує, вміє керувати людьми і провадить свою справу через усі перешкоди».

До сказаного сучасниками додати щось яскравіше важко. Земля України народила чимало велетнів духу. Одним із них був Павло Платонович Чубинський.

Праці :

1. Чубинский П.П. Несколько слов об обычае и о значении сказок, пословиц и песен для криминалиста // Черниг. листок. 1861. № 8 ;

2. Чубинский П.П. История Бориспольской школы // Основа. 1861. № 3 ;

3. Чубинский П.П. Из с. Твердохлибов Кременчуцкого уезда // Основа. 1862. № 1 ;

4. Чубинский П.П. Два слова о сельском училище вообще и об училище для сельских учителей // Основа. 1862. № 4 ;

5. Чубинский П.П. Программа для изучения народних юридических обычаев в Малороссии // Киев. губерн. ведомости. 1862. № 38 ;

6. Чубинский П.П. Программа этнографии // Архангел. губерн. ведомости. 1864. № 21–24 ;

7. Чубинский П.П. Учебно-ремесленное училище в Елецком селении // Архангел. губерн. ведомости. 1867. № 40 ;

8. Чубинский П.П. Один из неведомых распространителей грамотности в народе // Архангел. губерн. ведомости. 1867. № 52 ;

9. Чубинский П.П. О состоянии архангельской библиотеки // Архангел. губерн. ведомости. 1868. № 18 ;

10. Чубинский П.П. Несколько слов о положении народного образования // Архангел. губерн. ведомости. 1868. № 28–29 ;

11. Чубинский П.П. Состояние училищ, подведомственных министерству путей сообщения. СПб., 1878.





































Повернутися до сторінки
Друкувати

ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER