Білецький-Носенко Павло Павлович
В 1838 р. Павло Павлович приймає запрошення редакції газети «Полтавские губернские ведомости» стати її співробітником. Протягом 1838–1841 рр. він надрукував на сторінках газети чимало матеріалів з різних галузей знань : «Статистическое описание города Прилуки», «Биография. Полковник Прилуцкий Иван Иеремеевич Нос», «О первых гражданских буквах в России», «Суеверия малороссиян, сохранившиеся в памятниках словесных», «О языке малороссийском», «Историческое предание о Иване Золотаренко» та інші мовознавчі і етнографічні праці вченого, які й сьогодні багато в чому не втратили свого історико-пізнавального значення.
Безумовної поваги заслуговує прагнення Павла Павловича Білецького-Носенка у своїх художніх творах, фольклорно-етнографічних етюдах і наукових статтях висловити з просвітительських позицій співчутливе й гуманне ставлення до закріпаченого селянства, ознайомити російського читача з історією та культурою українського народу.
Вихований у Петербурзі, в типово російському середовищі, Павло Павлович Білецький-Носенко не відразу змінив своє ставлення до «малороссиянизма». Та враз захопившись овіяними народною мудрістю легендами, переказами, задушевними українськими думами й піснями, «Енеїдою» І.Котляревського, і сам починає збирати й опрацьовувати фольклорні і етнографічні матеріали. У своєму листі від 17 лютого 1840 р. він виловлює переконання, що його праці допоможуть глибше ознайомити «Россию со славою моей милой Родины, так слабо, а иногда и превратно описанной модными путешественниками и даже историками». *(2)
*(2) Материалы для биографии Павла Павловича Белецкого-Носенко как украинского литератора и педагога, составленные одним из его воспитанников. 1861 г. // ІР НБУВ.
Ф. 1, № 294, с. 46.
Про повагу письменника до історичного минулого та культури українського народу свідчать його історичні розвідки, зокрема «Историческое предание о Иване Золотаренко», в якому широко використовувалися матеріали рукописної «Історії Русів» та інші друковані джерела й усні перекази. У невеличкому за обсягом «Историческом предании…» Павло Павлович зумів показати Золотаренка героїчною особою і справжнім патріотом своєї Вітчизни, людиною освіченою, «доброго серця». Захоплений постаттю свого героя він пише українською мовою драму «Іван Золотаренко», з якої до нас дійшов лише невеликий уривок.
Серед лінгвістичних праць Павла Павловича Білецького-Носенка, надрукованих на сторінках «Полтавских губернских ведомостей», заслуговує на увагу стаття «О языке малороссийском». Найвидатнішим його творінням вважається укладений у 1838–1843 рр. «Словарь малороссийского, или юго-восточнорусского языка ; филологический, этимологический, с показанием частей речи, окончательных корней слов, идиоматизмов, со сводами синонимов, с пословицами и поговорками, составленный по произношению, каким говорят в Малой и Южной России». Та ні учням ученого, ні його синові не вдалося видати словника, який і сьогодні не втратив наукової цінності. З приводу цієї титанічної праці історик М.А.Маркевич писав : «Ваш труд есть великий подвиг, превосходно выполненный ; это драгоценный подарок всем славянским народам». На жаль, оригінал словника не зберігся. Копіями, зробленими М.А.Маркевичем, користувався Б.Д.Грінченко, укладаючи «Словник української мови».
Як відзначають історики української лексикографії, укладений у 30–40-х роках ХІХ ст. Павлом Павловичем Білецьким-Носенком «Словник української мови» (виданий лише в 1966 р.), є першим повним словником української мови. Його обсяг перевищили подібні видання тільки в 1980-х роках. Працюючи над «Словником…», педагог використовував живу розмовну мову, фольклор, що й сьогодні дає нам змогу познайомитися з полтавською говіркою початку ХІХ ст.