Беринда Памво

Українська педагогіка в персоналіях – ХІХ століття / За редакцією О.В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах // «Либідь», - К., 2005, кн. 1., стор. 75 – 78

Беринда Памво

(між 1555–60 — 1632)

Письменник, лексикограф, педагог

Відомості про життя Памво Беринди досить обмежені. Народився вчений у Прикарпатті (за іншою версією — в Молдові). Його соціальне походження невідоме. Освіту здобув у Львівській братській школі, яка була однією з найкращих у тогочасній Україні.

Після її закінчення Памво Беринда працював у друкарні Федора Балабана в Стрятині (сучасний Стратин на Івано-Франківщині), де почав складати «Лексикон славеноросский и имен толкование», близький за змістом до енциклопедичного словника. Паралельно вчений викладав у Львівській братській школі, використовуючи відомі твори українських педагогів того часу, зокрема працю «Про виховання чад», а також різні граматики та букварі. Водночас Памво Беринда писав і видавав свої вірші (1616), які використовувались у навчальному процесі. Його «Різдвяні вірші — книжечка, що перед дітьми є декламована», була першою в Україні п’єсою. В її постановці брали участь учні Львівської братської школи. Декламація супроводжувалась співами. Самовідданий захист видатним просвітителем Стефаном Зизанієм прав українського народу надихнув Памво Беринду на створення віршів «На Стефана першомученика», де в образі євангельського мученика Стефана проведено аналогію з боротьбою Стефана Зизанія. Виховне та патріотичне значення мали й інші твори вченого.

Памво Беринда виконував у Стрятині друкарські роботи, створював гравюри, робив літературні переклади. З його допомогою верстати, шрифти і орнаменти друкарні купив засновник київського друкарства архімандрит Єлисей Плетенецький. Він запросив до Києва й Памво Беринду. Саме в цей період у Києві формувався гурток видатних просвітителів, письменників, учених, перекладачів, які приїздили з різних куточків України. У співпраці з ними шліфувався непересічний талант П.Беринди.