Баранович Лазар
Українська педагогіка в персоналіях – ХІХ століття / За редакцією О.В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах // «Либідь», - К., 2005, кн. 1., стор. 137 – 140.
Баранович Лазар
(1620–1693)
Громадський,
культурно-освітній
та церковний діяч,
письменник і просвітитель
Народився Лука Баранович (після чернечого постригу — Лазар) у київській міщанській родині, навчався в Києво-Могилянській колегії. Там на його здібності звернув увагу Петро Могила й відрядив удосконалювати знання до Віленської та Калузької єзуїтських академій, по закінченні яких молодий педагог упродовж певного часу вчителював у м. Гощі.
З 1632 р. Лазар Баранович знов у Києві. У Києво-Могилянській колегії він викладав піїтику й риторику. Серед його учнів — Симеон Полоцький, Іоанникій Галятовський і багато інших видатних українських педагогів та літераторів. Як і інші педагоги — викладачі Колегії, Лазар Баранович користувався власними рукописними текстами лекцій, не призначеними для публікації. Деякі курси того періоду дійшли до нас у редакціях, які нагадують конспекти, виконані самими студентами під наглядом наставників. А оскільки в Колегії увага акцентувалася на численних вправах і писанні тем, то й уцілілі рукописи не відображають усього навчального процесу в класі. Окрім того, учням риторики й піїтики належало звертатися до друкованих підручників, або добирати відповідні аргументи в численних антологіях, які були доступні їм у шкільній бібліотеці.
За часів Лазаря Барановича курс піїтики Києво-Могилянській колегії виконував важливу роль. Завдяки йому учні не лише переходили до розряду студентів, а й знайомилися з першими таємницями риторики. У свою чергу, вивчаючи курс риторики, студенти цілеспрямовано оволодівали стилем. Важливою метою викладання риторики було навчити вихованців вміло користуватися словом під час полемічних диспутів із представниками інших конфесій. У процесі навчання проводилися диспути, складалися промови, організовувалися декламації та вистави. До наших часів дійшли керівництва з риторики за системою вітчизняного просвітителя Кирила Транквіліона-Ставровецького та катехізису Лаврентія Зизанія.
Дослідники неодноразово звертали увагу на зв'язок між поетичною теорією, що викладалася в Києво-Могилянській колегії, та ренесансними дидактичними теоріями мистецтва, на важливу роль теорії pietas litterata, тобто освіченого благочестя, в гуманістичній педагогіці. Цей зв'язок підтверджується як власною літературною творчістю Лазаря Барановича, так і внеском у методику викладання риторики, зробленим його талановитим учнем — Іоанникієм Галятовським.