SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Головна / Програми асоціації / Видатні українці / Антонович Володимир Боніфатійович

Антонович Володимир Боніфатійович


Після тимчасового затишшя в громадівському русі, спричиненого Валуєвським циркуляром (1863 р.) про заборону всього українського, на початку 70-х настала його активізація. Громада 70-х років значно різнилася від Громади 60-х років не лише кількісним складом, а й за якісним, і за структурою. Якщо шістдесятники більше нагадували студентське об’єднання з романтичними вподобаннями, до якого міг увійти кожний, хто визнавав українські звичаї, обряди, мову і літературу, то Громада 70-х років вже була таємною організацією з суворою конспірацією й ретельним добором членів, переважно людей високоосвічених, ерудованих і енергійних, які посідали певне становище в суспільстві, з глибокими українськими переконаннями. «Громада складалася в основному з людей, що безпосередньо належали до університетського і взагалі науково-літературного осередку,— писав Д.І.Дорошенко,— вона була далека од якоїсь революційної діяльності, але цілком віддавалась діяльності інституційно-визвольній, на грунті українських інтересів». *(11)

(11) Дорошенко Д. Володимир Антонович : його життя й наукова та громадська

діяльність. Прага, 1942. С. 56.

Однією з перших справ, що захопила громадівців на початку 70-х років, була експедиція П.П.Чубинського, який отримав завдання від Імператорського Російського географічного товариства провести згідно з офіційною програмою вивчення 3-х губерній так званого Південно-Західного краю Росії. Він мав намір надати цьому заходові не стільки адміністративного, скільки суто наукового характеру, використати експедицію в інтересах вивчення етнографії всієї України. Питання про свою участь в експедиції громадівці розглядали як першочергове. Розпочався пошук людей, які могли б бути корисними ; збиралися від членів громад інших міст етнографічні матеріали, накопичені в попередні роки. Володимир Боніфатійович Антонович і К.П.Михальчук проводили спеціальні дослідження, що вийшли пізніше до «Трудов…» експедиції. Володимир Боніфатійович разом з М.П.Драгомановим активно готували до друку наукову працю «Исторические песни малорусского народа», надаючи цьому дослідженню великого значення. «Київська громада,— писав М.С.Грушевський,— хотіла мати історію автентичну, свобідну від усяких фальсифікаторів, вповні науково зроблену, провірену, зведену, об’яснену найкращими своїми науковими силами». *(12)

*(12) Україна. 1924. № 2. С. 98.

До роботи над збіркою було залучено чимало людей, які передавали Володимиру Боніфатійовичу Антоновичу й М.П.Драгоманову власні, зібрані раніше матеріали, продовжували розшуки нових варіантів і текстів пісень, організовували етнографічні експедиції.

У 1873 р., коли в Києві було відкрито Південно-Західний відділ Російського географічного товариства (1873–1876 рр.), Володимир Боніфатійович Антонович посів у ньому провідне місце — спочатку як дійсний член, а з 1875 р. як його голова. Він став активним учасником засідань, виступав з науковими доповідями й рефератами. В 1874 р. з його ініціативи й за безпосередньої участі в Києві відбувся ІІІ Археологічний з’їзд. Володимир Боніфатійович Антонович склав програму, сформував секції, намітив питання для дискусії, розробив і сам контролював різні питання організаційного характеру.

На з’їзд прибуло багато гостей з усієї Росії, а також із-за кордону. Наукові доповіді Володимира Боніфатійовича Антоновича та інших громадівців (М.П.Драгоманова, І.І.Лучицького, Ф.К.Вовка, П.Г.Житецького, Т.П.Лебединцева) присвячені Україні, «викликали надзвичайний інтерес і привернули велику увагу ученого світу».

Однак підйом тривав недовго. Емський указ (1876 р.) спричинив черговий наступ на українство. Першою впала інституція, на яку покладала великі надії українська інтелігенція,— було закрито Південно-Західний відділ Імператорського Російського географічного товариства. 15 липня 1876 р. Володимир Боніфатійович Антонович із жалем повідомляв своєму другові-громадівцю Б.С.Познанському про цю сумну подію, а також про іншу : «Говорят, что есть новый циркуляр, воспрещающий все без исключения издания на малороссийском наречии, даже печатанье нот и сценические представления ». * (13)

*(13) Україна. 1928. № 5. С. 101.

ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER