SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:
+38 (044) 569-53-47
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Червень 2017

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

 Усі події

Головна / Програми асоціації / Видатні українці / Алчевська Христина Данилівна

Алчевська Христина Данилівна

Українська педагогіка в персоналіях. Х–ХІХ століття / За редакцією О. В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах. -  К. : «Либідь»,  2005, кн. 1., С. 531–538.


Алчевська

Христина Данилівна

(1841–1920)

Педагог,

прогресивна діячка народної освіти,

організатор і керівник недільних шкіл


Христина Данилівна Алчевська народилася 4 квітня 1841 р. в повітовому містечку Борзні Чернігівської губернії (тепер Чернігівська область). Батько Д.Я.Журавльов — українець, учитель повітового училища. Мати — румунка за походженням, донька героя війни 1812 р. генерала Вуїча, освічена жінка, закінчила Смольний інститут. Христина вважала її людиною із світлим розумом і даром «привертати серця людей», Батько ж, на її думку, «розумний, але сухий бездушний егоїст». Він не любив дітей, нещадно бив її братів і кріпосних, несправедливо ображав дружину. Мала Христина дуже прив’язалася до годувальниці — українки Гапки, з молоком якої увібрала (як згадувала пізніше) любов до України.

У родині Журавльових було ще двоє синів. Елементарні знання вони отримали від бідняка-семінариста, а в 9–10 років продовжували навчання в гімназії. Батько був проти жіночої освіти й заборонив Христині навчатися грамоти. Але надзвичайні здібності дівчинки, велике бажання здобути освіту допомоги їй вивчитися читати й писати раніше за братів (підслуховуючи їхні заняття, виконуючи самостійно домашні завдання, що давали їм в гімназії). Твори, які вона писала за братів, вважалися найкращими. Згодом Христина писала твори й за інших гімназистів, заробляючи гроші на посібники для братів. Закінчити ж школу або отримати систематичну освіту вона так і не змогла. Така несправедливість змусила її поставити собі за мету «навчити як можна більше жінок грамоти».

У Курську, куди батька перевели на роботу, минули дитячі та юні роки Христини. У 12–13-річному віці дівчинки з’являються акторські здібності, вона виступає на сцені домашнього театру. Юність її (1857–1859 рр.) збігається з пожвавленням політичного життя в Росії, виникненням таємних політичних товариств, що ставили за мету зміну панівного ладу. Молодь читала «Колокол» О. І. Герцена, захоплювалася творами М. Г. Чернишевського, Ф. М. Достоєвського.

Коли Христині виповнилося 16 років, померла її мати. Лише захоплення читанням полегшувало горе і врешті-решт привело дівчину в ряди радикально налаштованої молоді, в гуртки, де велися небезпечні розмови, читалася заборонена література. Усе це сприяло формуванню соціально-політичних поглядів Христини Журавльової. В 1859 р. під псевдонімом «Українка» вона таємно листувалася з О. І. Герценом, популяризувала в Росії його твори. Пізніше, один з листів М. П. Драгоманов знайшов в архіві О. І. Герцена, а І. Я. Франко надрукував його в журналі «Житє і слово» (1895 р.). У ньому дівчина висловлювала свої суспільні погляди, прагнення, закликала «Колокол» будити громадську свідомість жінок, просила поради щодо того, як працювати в недільних школах, які саме тоді почали повсюдно створюватися, оскільки гостро постало питання про освіту народу. Щоправда, вже в 1862 р. їх заборонили.

В 1862 р. Христина Данилівна Журавльова вийшла заміж і переїхала з чоловіком до Харкова. Її чоловік, Олексій Кирилович Алчевський, українець, походив із купецької сім’ї. Розбагатівши, став власником Торгового й Земельного банків на Донбасі. Фінансував великі підприємства, зокрема Донецько-Юр’ївське металургійне товариство; багато сил і часу віддавав громадській діяльності. В 1860-ті роки він очолив Харківську громаду (напівлегальне об’єднання української інтелігенції налічувало 80 осіб). Громадівці сприяли просвіті української людності, відкривали безкоштовні школи, видавали дешеві популярні книжки — «Метелики», організовували лекції, шевченківські вечори, зустрічі з театральними групами, концерти. Христина Данилівна Алчевська була серед них єдиною жінкою, її називали Гетьманшею. В 1869 р., коли в Харкові було створено Товариство поширення грамотності серед народу, вона зі своїми колегами ввійшла до його складу.

Приватна нелегальна жіноча недільна школа (50 учениць) була заснована Христиною Данилівною Алчевською 10 червня 1862 р. і діяла впродовж восьми років. Принципи навчання й виховання в ній були відомі не лише в Росії а й за її межами. У групі, яку вела сама Христина Данилівна (російськомовна за походженням, яка сама української мови не знала), навчання проводилося за граматкою П. О. Куліша. В 1863 р., коли міністр внутрішніх справ заборонив друкувати книжки українською мовою, довелося перейти на російську мові викладання.

Офіційного права на викладацьку Христина Данилівна Алчевська не мала через відсутність диплома. Тому працювала нелегально. Лише згодом, склавши екзамени з російської мови, арифметики і Закону Божого, отримала диплом, а з ним і право викладання.

Офіційне відкриття школи відбулося в березні 1870 р., що засвідчує лист голови Харківського міського відділу внутрішніх справ до штатного доглядача повітових училищ. Заняття дозволили проводити по неділях та у святкові дні з 10 до 14 години в приміщенні 1-го повітового училища. Оскільки не було високопоставленого поручительства щодо благонадійності засновниці школи, то, на її прохання, обов’язки почесного попечителя взяла на себе А. П. Вернадська — мати відомого вченого, першого президента Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Пізніше попечителем стала сама Христина Данилівна Алчевська.

  • Сторінки:
  • <
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • >
ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER