Івана Купала
ІВАНА КУПАЛА
ІСТОРІЯ РІЗДВА СВЯТОГО ІВАНА ПРЕДТЕЧІ,
ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО
Про християнські джерела великого свята Різдва святого Івана Хрестителя розповідається у Євангелії від Луки (1:5–25). Решта Євангелій розповідають уже про Івана Предтечу як про дорослу людину і про події його життя.
Батьки Івана були літніми людьми, і вони уже втратили надію будь-коли народити дитину. Але сталося чудо — у благочестивій родині священика Захарія та його дружини Єлизавети народився хлопчик, якого назвали Іваном, що древньоєврейською мовою означає «Предтеча», тобто той, хто прийде перед месією.
Ось як про це сказано у Євангелії від Луки:
«У дні Ірода, царя Юдейського, був священик на ім’я Захарія, з денної черги Авієвої, і жінка його з дочок Ааронових, а ім’я її Єлисавета. Обоє вони були праведні перед Богом, виконуючи усі заповіді і настанови Господні бездоганно. У них не було дітей, бо Єлисавета була неплідна, і обоє були вже похилого віку. Одного разу, коли він за чином своєї черги служив перед Богом, за звичаєм священства, йому випало покадити, ввійшовши до храму Господнього, а вся безліч народу молилася зовні під час кадіння. Тоді з’явився йому ангел Господній, стоячи праворуч жертовника кадильного. Збентежився Захарія, побачивши його, і страх напав на нього. Ангел же сказав йому: не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета народить тобі сина, і наречеш ім’я йому Іоанн; і буде тобі радість і втіха, і багато хто народженню його зрадіє, бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні хмільного напою не питиме і Духа Святого сповниться ще від утроби матері своєї. І багатьох з синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їхнього. І йтиме перед Ним з духом і силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і непокірних — до мудрості праведників, щоб приготувати Господові народ звершений. І сказав Захарія ангелові: з чого я пізнаю це? Бо я старий, і жінка моя постарілася у днях своїх. Ангел сказав йому у відповідь: я Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий говорити з тобою і благовістити тобі про це. І ось ти будеш мовчати і не матимеш можливості говорити до того дня, коли збудеться це, за те, що ти не повірив словам моїм, котрі збудуться свого часу. Люди чекали на Захарію і дивувалися, що він забарився в храмі. Він же, вийшовши, не міг говорити до них; і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі; і він говорив з ними знаками і залишався німим. А коли закінчилися дні служіння його, повернувся до свого дому.