Словаки
Кількість відомостей, які словаки одержували про східних слов’ян, особливо збільшилася під час наполеонівських воєн, коли словацьке населення зустрічалося з російськими військами. Особливий інтерес у словаків викликали запорозькі козаки. Саме ця «козакоманія» значною мірою спричинилася до ознайомлення словаків із населенням Наддніпрянської України та його історією.
У перші роки ХІХ ст. інтерес до східних слов’ян виявив словацький письменник Б.Табліц. Згодом С.Роняй, перекладач античної літератури, переклав шедевр давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім».
Зміцненню словацько-українських культурних зв’язків сприяли видатні діячі словацького національного руху Я.Коллар та П.-Й. Шафарик, діяльність яких лежить в основі як чеського, так і словацького національного відродження. Багатогранна наукова діяльність П.-Й. Шафарика відіграла надзвичайну роль в історії чехословацько-українських відносин взагалі. Результати його наукових праць становлять новий етап у розвитку українознавства в Чехії та Словаччині.
Національно-культурне життя словаків оформилось на поч. 90-х років ХХ ст. У 1992 р. було створено обласне Товариство ім. Людовика Штура та культурно-освітня організація «Матіца словенська», яка відіграє важливу роль у суспільному житті словаків. Ця асоціація з 1994 р. створила 6 осередків у місцях проживання словаків, налагодила ділові зв’язки з державними та громадськими органами, здійснює акції для повнішого задоволення потреб своєї національної меншини.
Представники «Матіци словенської» беруть участь у діяльності Дорадчої ради керівників національно-культурних товариств, створеної при обласній раді народних депутатів Закарпаття, яка ініціює розв’язання актуальних проблем життя етнонаціональних спільнот краю, а також підтримує тісні зв’язки зі Словаччиною та аналогічними організаціями в Угорщині, Румунії, Польщі, Югославії, Чехії та Швейцарії.
Словаки є депутатами і членами виконавчих органів сільських, селищних і міських рад, 19 входять до управлінських структур обласного, районного і міських рівнів. Словаки мають всі можливості для реалізації своїх прав на задоволення матеріальних, духовних та соціальних потреб. У
с. Сторожниця функціонує 4 класи зі словацькою мовою навчання. У 1994 р. видавництво «Школа» підготувало до друку перший підручник для словацьких національних шкіл рідною мовою, а на філологічному факультеті Ужгородського державного університету створено кафедру словацької мови і літератури.
Для Словаків організовано факультативне вивчення словацької історії та мови, існує 7 клубних та 2 бібліотечні установи. У видавництві «Карпати» (м. Ужгород) створено редакцію словацької літератури. У Закарпатській області функціонує 2 словацько-українські школи, де навчаються 54 учні (0,03 %), крім того, 47 учнів вивчають словацьку мову факультативно. На обласному радіо виходять передачі словацькою мовою — 8,4 год. на тиждень, на телебаченні — 21,6 год.
Закарпатський книжковий фонд бібліотек мовами національних меншин видає книги словацькою мовою — 5,8 тис. примірників на рік.