SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:
+38 (044) 569-53-47
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Серпень 2017

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

 Усі події

Головна / Програми асоціації / Актуальні інтерв'ю / Гриневич Лілія Михайлівна - координатор напрямку «Суспільство знань» Уряду Змін, член Ради партії Фронт змін.

Гриневич Лілія Михайлівна - координатор напрямку «Суспільство знань» Уряду Змін, член Ради партії Фронт змін.


Гриневич Лілія Михайлівна – координатор напрямку «Суспільство знань» Уряду Змін, член Ради партії Фронт змін.

Довідка:

Гриневич Лілія народилась 13 травня 1965 року у м. Львові у родині вчителів.

Має дві вищі освіти: біохімік (Львівський державний університет ім. Ів.Франка) і економіст – менеджер (Міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів при Львівському політехнічному інституті), стажувалася з проблем розвитку освіти у Варшавському та Колумбійському університетах, кандидат педагогічних наук.

Пройшла усі щаблі освітянської кар’єри: вчитель, заступник директора школи, директор школи, викладач вищого навчального закладу, начальник Головного управління освіти й науки Київської міської державної адміністрації. Створювала систему зовнішнього тестування в Україні і була першим директором Українського центру оцінювання якості освіти.

Працює над докторською дисертацією в Національній академії педагогічних наук України.

Запитання Сайту:

Ви один із кандидатів, в майбутньому, на посаду міністра освіти України. Що для Вас означають наступні сентенції:

  • Освіта в державі Україна
  • Державна освіта

Гриневич Лілія: Ніколи раніше не прагнула йти в політику, а працю в системі освіти завжди любила. Проте, на мою думку, сьогодні ми на порозі вибору того, чи Україна буде розвиватися як повноцінна європейська держава, що гарантує свободи і права своїх громадян, а чи відбуватиметься її узалежнення від однієї з сусідніх держав поряд із згортанням демократичних процесів всередині країни. В такий час не можна скласти руки. Сучасна політична ситуація, сучасна влада живиться бездіяльністю громадян. Звичайно, для цього є безліч причин і в першу чергу розчарування результатами Помаранчевої революції 2004 року. Ми мали шанс змінити свою державу, зробити її європейською за суттю і розвиненою економічно. Але не сталося…

Освіта в державі – це основа майбутнього, стратегічний ресурс країни, її громадян. Для влади сучасної і минулої поняття «освіта» є чисто декларативним і використовується лише в партійних риториках, коли треба щось говорити народу перед виборами. І, зрозумійте, що такий підхід є дуже вигідним для влади: декларувати добрі наміри, а потім фінансувати освіту за залишковим принципом. Мабуть, для них є вигідно мати справу з погано освіченим населенням, тобто «електоратом». Грамотні ж люди мають свою думку, можуть чітко сформувати свої потреби, відстоювати свої права і свободи. А це вже громадянська позиція. До таких людей треба іти уже з аргументами, а не просто розповідати…

От незабаром вибори до місцевих рад. Я кажу людям: «Ви виясніть у кандидата в депутати до місцевої Ради чи розуміє він, що і як він хоче змінити у вашому населеному пункті. Чи здатний він вирішувати проблеми умов навчання дітей в школах, організації їх дозвілля, роботи закладів охорони здоров’я, покращення стану доріг, освітлення вулиць, інші завдання жилого-комунального господарства. І якщо людина знає як це зробити, має реальні пропозиції, а ще довела в своєму житті, що здатна відстоювати інтереси інших, а не лише власні, то за таку людину і голосуйте. Бо можливість щось змінити буде знову аж на наступних виборах. А ці 4 – 5 років треба прожити, і не якось, а добре.»

Державна ж освіта – це основа основ суспільства. Українське суспільство якось не усвідомило ще, яким воно буде завтра? Відповідно до цього бачення і формується вимога до нового громадянина, нової людини: які знання та компетентності потрібні, в якому об’ємі, якої якості, котрі з них мають забезпечити конкурентоспроможність на сучасному ринку праці. Суспільство має визначитись із перспективою розвитку, а потім із соціальним замовленням на «нову людину». Інструментом формування нового українського громадянина є державна освіта.

Запитання Сайту:

Як «Фронт змін» бачить реалізацію програмних засад про освіту?

Гриневич Лілія: Освіта в Україні має бути українською. Саме ідеологія, покладена в основу навчального процесу, формує націю. Кожна нація повинна мати своє обличчя: свою історію, свої цінності, свої підручники і т.д. Дуже насторожує ситуація, коли теперішній міністр освіти і науки пропонує переписати підручники з історії разом із росіянами, коли, наприклад, заперечує зафіксовані Законом України історичні факти, про те що голодомор був геноцидом українського народу. Кому хочуть догодити при таких підходах і кому це вигідно?

Знову ж таки повернення до 11-річної освіти…Очевидно, що реформа переходу на 12-річну освіту не була підготовлена: не було достатнього фінансування, своєчасно не видавалися підручники, не було підготовлено достатньої мережі обладнаних профільних закладів, а найголовніше, що ні батьки, ні суспільство не розуміли, для чого дітям треба вчитися ще один рік у старшій профільній школі. Під шум загального невдоволення, реформу було згорнуто теперішнім Урядом і ми повернулися до 11-річної освіти. В державі де люди не бачать перспективи завтрашнього дня - живуть одним днем. А завтра - якось воно буде…

Проте зверну увагу на такий факт, що у Європі залишились лише Росія, Білорусь і Україна де повна загальна середня освіта є одинадцятирічною. А нам треба рухатись вперед, бо людина майбутнього – це людина, що володіє інформаційними технологіями, іноземними мовами, має бути конкурентною на ринку ідей і праці.

  • Сторінки:
  • <
  • 1
  • 2
  • >
ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER