SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:
+38 (044) 569-53-47
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 
Закрыть

Актуальні інтерв'ю

Інтерв'ю Ірини Квасниці для журналу «Золотий резерв»

  • 08.04.2014

Україна сьогодні нагадує територію абсурду. Ми балансуємо на межі буття і небуття, життя і смерті держави…Абсолютне нехтування ЗАКОНУ усіма сторонами процесу і абсолютне нехтування ІНТЕРЕСІВ СУСПІЛЬСТВА. Єдина мета – розмита, державна ідеологія – відсутня, внутрішня політика розбудови держави скерована на втримання контролю над процесами федералізації держави…

Що робити? Як визначити приорітети і здійснити реформи, щоб із держави-лузера стати розвиненою державою…Про фундамент реформ і шлях розвитку України у статті президента Асоціації «Спадщина України» Ірини Квасниці  «Від навчального курсу до Доктрини консолідації народу України» /лікбез для кандидатів у президенти України…/

 

 

Від навчального курсу до Доктрини консолідації народу України

Н.К.: У 2009-2010 н.р. на базі УБС м.Києва для студентів магістрів Вами було апробовано експериментальний     навчальний курс «Україна: основи формування політичної нації». Дивувала не тільки назва курсу, але й виникало питання в необхідності такої навчальної дисципліни. В чому концептуальна суть цієї нової дисципліни?

І.К.  Давайте поглянемо на 23 роки назад…1991 рік, внаслідок розпаду Радянського Союзу Українська Радянська Соціалістична Республіка стала незалежною, соборною державою. Референдум цього ж року підтвердив бажання більшості громадян держави жити в Республіці Україна і прийняли Декларацію Незалежності. На цьому «єдиний порив» народу згас на 13 років, аж до 2004 року (подій «Оранжевої революції»). У 2007 році уже було ясно, що держава розшматована на різні політичні партії, які обслуговують олігархічні клани України. Сподівання народу на лідерів опозиції, що експлуатували національну ідею, теж зазнали краху. Реалії життя ставали щораз жорсткішими на фоні економічного, морального, духовного зубожіння і безправ’я народу з одного боку. І кричуще жирування і збагачення, безкарності і корупції невеликого прошарку чиновників, олігархів і членів їх сімей, з другого. Бездарна внутрішня політика керівництва впродовж усіх років незалежності України невпинно вела до розколу у суспільстві…

Я, як педагог, громадський діяч і журналіст цю ситуацію відчувала дуже гостро і розуміла, що рано чи пізно станеться соціальний вибух. У ці роки я написала багато статей, відкритих листів до керівництва держави, де піднімалось питання кардинальної зміни внутрішньої політики України, створення державної ідеології нової України і, відповідно, пропонувались нові форми, дисципліни суспільних навчальних курсів для дітей, студентів та педагогів (в рамках професійної перепідготовки), об’єднаних науковою назвою Доктрина консолідації народу України і просвітницьким проектом Асоціації «Спадщина України» Народознавство України: народи великої України.

В рамках цих концептуальних проектів і була створена одна із п’яти навчальних програм навчальний курс «Україна: основи формування політичної нації» для студентів – магістрів. Метою курсу стало ґрунтовне вивчення етнонаціональної структури української політичної нації. Адаптація  і інтеграція генетичної культурної спадщини української політичної нації у європейське та світове співтовариство. Усвідомлення своєї значимості і виховання у молоді гордості за своє національне коріння. Втілення у життя, завдяки новим освітнім методикам, навчально-методичним засобам і технологіям, ідеології взаємної поваги народів України один до одного, формування громадянської позиції молоді в умовах полікультурного і поліконфесійного середовища,   формування національної психології приналежності до єдиної великої нації і  її  гідне  представлення  на  карті світу.   Це заключна світоглядна дисципліна в системі суспільного і гуманітарного навчання студентів (оскільки є базові знання з історії України, географії України, суспільствознавства, правознавства, політекономії, філософії та ін..), яка остаточно формує  світоглядні ціннісні орієнтації молодої людини, спрямовані на створення і розвиток  єдиної політичної української нації на території потужної європейської держави  України та сприяє консолідації українського суспільства на фоні збереження громадянського миру в Україні.

Н.К. Чому Вас не почули? Може Ваші пропозиції просто загубилися в кабінетах чиновників? З огляду на події 2013-2014 року, що сталися на Майдані – нехтування такими пропозиціями і розробками є злочином…

І.К.  Українські реалії є такими якими є. Прогресивні, культурні, освічені люди є в кожному суспільстві і, власне, вони є рушійною силою прогресу і Апостолами Світла цього суспільства, даруйте за апофіоз. Такою людиною є ректор УБС, д.е.н. професор Смовженко Т.С. Вона не тільки  зрозуміла важливість такого навчального курсу у 2008 році, але й ініціювала його апробацію на базі Інституту магістерської підготовки УБС м.Києва. А щодо того, що нас не почули, то це не просто звична практика в Україні… Кожен народ має такого правителя, якого він вартий – казав, здається, Геродот 2000 років тому… Але щоб ключові державні пости держави займали іноземні агенти …це перебір…Тому відверто саботувалися програми національного розвитку по всіх напрямках діяльності держави…Юридичну оцінку таким чиновникам і їх поплічникам дасть  суд, громадянську – суспільство. Але душу розриває великий жаль за втраченим часом, можливостями, змарнованими людськими життями і втратою цілого адміністративного регіону України – Автономної республіки Крим. В Україні спровокована гуманітарна катастрофа: економічна нестабільність помножена на громадянську війну і анексію Криму.

Н.К. Часто чуємо, що потрібна національна ідея, яка об’єднає українське суспільство…Схід і Захід – разом… А у Вас є розуміння і пропозиції щодо шляху цього об’єднання?

І.К.  Українська національна ідея виходить із автохтонності української нації, вона охоплює різні сторони суспільного буття: державність, суверенітет, соборність. Реалізація національної ідеї постає як національний ідеал .

Духовною першоосновою національної ідеї повинна стати ідея інтеграції культурно-національних і загальнолюдських цінностей, так званий діалог культур: високої поваги до титульної української нації, яка дала назву державі – Україна, державну мову –українську; знання культури і традицій українців і взаємодія менталітету окремих корінних народів та етносів, що живуть в Україні, при умові збереження  їх національної своєрідності і неповторності; гармонійного розвитку кожної особистості, дотримання свобод та релігійної толерантності.  Двадцятирічні історичні реалії нашої держави демонструють діалектику розвитку національної самосвідомості на практиці і яка проходить декілька етапів :

перший – самоствердження через протиставлення себе іншим націям (це відбувалося, коли українці жили у складі інших держав, як національні меншини, колонізований народ);

другий – усвідомлення народом необхідності розвитку рівноправних (інтеграційних) стосунків з усіма корінними народами та національними меншинами держави (маємо незалежну державу, є титульною нацією і нікому нічого доводити не потрібно).

Н.К. Але як це реалізувати?

І.Ю. Механізм реалізації є доволі простий і він має такий алгоритм: добра воля суспільства…делегування повноважень законодавчому органу…прийняття Закону про внутрішню політику держави…виконавчий орган через механізм виконавчих актів впроваджує у життя…

На нашу думку нова політична доктрина внутрішньої політики України повинна називатися Доктриною консолідації. Доктрина консолідації народу України, опираючись на національну ідею повинна забезпечити:

- реалізацію потенцій  менталітету народів України, що поверне втрачену честь та гідність самоцінності особистості;

- умови для задоволення матеріальних, соціальних і духовних потреб;

- соціальну ситуацію вільного розвитку кожної конкретної особистості, соціальної групи, національних меншин;

- права громадянина, що сприяють консолідації народів України через зростання самоповаги особистості, утвердження поліетнічності культур , їх неантагоністичне суперництво, бо світова історія, її розвиток – феномен розмаїтої суперечності і множинного взаємозбагачення культур;

- інтеграцію культурно-національних цінностей окремих осіб, соціальних груп, етносів і перетворення їх у відкриту систему, де розвиток свого призводить до вивчення взаємозбагачення цінностями інших культур, що розвиваються в єдиному соціально-економічному і державному просторі.

Важливими є напрямки реалізації Доктрини консолідації народу України :

- культурно-духовний (утвердження у масовій свідомості думки про безумовну реальність і перспективність побудови нової України, як єдино можливої форми задоволення життєвих потреб кожного та інтеграції її в європейську спільноту);

- громадсько-політичний (встановлення повнокровного політичного життя, включаючи повнокровну опозицію; суспільна угода про громадянський мир та злагоду; трансформації установок ненависті та руйнації на любов і творення; перехід від психології «лукавого раба» й безсловесного виконавця, особливо у сфері освітньо-виховних інститутів, до людини вільної, мислячої, творчої, відповідальної за свою працю та наслідки своїх дій);

- соціально-комунікативний (самопізнання своєї сутності, самооцінка своїх можливостей, самовизначення себе в соціумі, само актуалізація на індивідуальному та груповому рівнях);

- навчально-пізнавальний (гуманізація процесу освіти в навчально-виховних закладах  (дошкільні заклади , середня школа , спеціальна професійна школа , вища школа ), формування самосвідомості громадянина Нової України на ґрунті історичного культурного буття, культурних та морально-етичних цінностей, прагматичного раціоналізму і патріотизму, активної участі в розбудові своєї держави через самоствердження і самореалізацію кожної конкретної особистості, групи в соціумі).

- фізично-продуктивний (створення нових робочих місць, активні науково обґрунтовані програми  залучення та перерозподілу трудових ресурсів в межах держави, модернізація старих та створення нових галузей господарства, виходячи із потреб міжнародного розподілу праці та інтеграції у європейський господарський комплекс ).

Я знаю, що  Україна майбутнього – це потужна громадянська демократична держава, сильна самоврядуванням, просвітництвом, економікою та свідомими індивідуумами, що виробили консенсус спільного життя.

Н.К. Отже, це не тільки Ваші роздуми, це тези нового суспільного навчального курсу «Україна: основи формування політичної нації» автора І.Ю.Квасниці? Ваші прогнози щодо громадянської освіти в Україні?

І.К. Це основні ідеї дисципліни, яку я матиму можливість презентувати найближчим часом педагогічній громадськості України. Готові навчальні плани, підручник для студентів і маю надію на підтримку ректорів вищих навчальних закладів України щодо впровадження цього курсу в життя. Вважаю, що наша країна на порозі серйозних демократичних реформ не тільки в економіці, але й в гуманітарній сфері. Сподіваюсь на підтримку Міністерства освіти і науки України у реалізації усього навчального блоку проекту Асоціації «Спадщина України», що називається «Народознавство України: народи великої України». Окрім навчального курсу для студентів-магістрів, це програма розвитку дітей дошкільного розвитку дітей «Великий світ маленької дитини», програма розвитку дітей молодшого шкільного віку «Країнознавство: перші кроки» 1-4 кл. та ін.. Нами створено численні навчально-методичні посібники для вчителів і батьків, 31 ляльку для рольових ігор, пазли, кубики, розвивальні етнічні ігри, написано 6 дитячих мюзиклів, 70 пісень, більше 200 казок, оповідань і легенд для діток різного віку… 15 років цілеспрямованої і складної роботи, я вірю, принесуть свої плоди. Головне, створена педагогічна система, новітня педагогічна технологія, яка дає можливість формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, підготовленої до професійного самовизначення, а також створенням умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Майбутнє мають ті народи, які забезпечать розвиток інтелектуального й творчого потенціалу своїх громадян. Визначну роль в цьому процесі відіграє держава і суспільство у своєму ставленні до освіти. Адже освіта є соціальним інститутом, який формує світогляд людини і впливає на її духовне зростання. У сукупності з іншими суспільно – економічними, культурними інститутами освіта є важливим фактором створення в Україні (і будь-якій іншій державі) високоефективної економіки на нових технологічних основах (в залежності від епохи, потреб світової економіки, потреб самого суспільства), ключовим засобом формування свідомого громадянського суспільства й забезпечення демократичних принципів розвитку і комунікації, формування і виховання високоморальної, інтелектуально та фізично розвиненої особистості, конкурентоздатної на ринку праці.

Без грамотної молоді, яка володіє механізмами толерантного співіснування в межах держави, зацікавлена в збереженні громадянського миру і розквіту своєї держави, неможливе існування в майбутньому. Тільки такий шлях дає нам надію на збереження територіальної цілісності держави, інтеграцію у європейське і світове співтовариство…Це достойний шлях гордих, вільних людей, що живуть в демократичній європейській державі Україна… 

Президент

Західно-Української Асоціації «Спадщина України»                                                                               Ірина Квасниця

Коментарі

Редактирование коментария


Залишити коментар



Надрукуйте цифри з картинки:

ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER