SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:
+38 (044) 569-53-47
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 
Закрыть

Актуальні інтерв'ю

Горюнова Віра Зіновіївна

  • 21.06.2012

Горюнова Віра Зіновіївна – начальник Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації.

Народилася у с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області у вчительській сім’ї.

За фахом – учителька фізики і електротехніки середньої школи, вищу освіту здобула у Вінницькому державному педагогічному інституті ім. М. Островського. За державним розподілом розпочала свою трудову діяльність учителькою фізики середньої Новогродівської школи м. Селідово Донецької області. Працювала методистом, завідуючою Дарницького районного відділу освіти виконкому Дарницької районної Ради народних депутатів м. Києва, першим заступником начальника Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації. У липні 2010 року призначена начальником Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації.

Запитання Сайту: Київ – столиця України, Київ – багатонаціональне місто, яке представляє не тільки українську титульну націю, але й усі народи, що проживають в Україні, а також є чисельні громади азійського та африканського континентів. Тому дуже важливо знати як побудована система освіти в столиці, які навчальні заклади, новаційні технології представлені в Києві – бо Київ приклад для усієї держави...

Горюнова В.З.: Дякую за цікаве запитання, дійсно місто Київ є сьогодні флагманом в питаннях реалізації освітньої політики держави. Усі процеси політичні, економічні, освітні, які ми спостерігаємо в Україні особливо сконцентровані в столиці. Ми поставили перед собою завдання: усе що є найкращого в освіті Європи і світу має бути представлено у Києві. Наша освітня політика має бути такою: корінням – в етнос, а віттям – до надбань світової культури. Ми живемо у такому просторі в якому представлені люди із різних країн (працівники посольств і економічних та політичних місій), проживає багато громадян України, які побували за кордоном в якості туристів, навчалися чи працювали за контрактами, і вони бачать, що в питаннях освіти Київ стоїть не гірше, а у деяких випадках і краще, європейських держав. Але хочу наголосити, що ми не можемо стверджувати, що усі найкращі здобутки в освіті є у Києві. Ми плідно співпрацюємо і переймаємо досвід із інших обласних освітніх центрів України такими як Вінниця, Харків, Донецьк, Крим та ін. Я завжди з великою теплотою згадую Вінницю, бо саме у цьому місті закінчила педагогічний університет і саме тут є дуже цікаві педагогічні новації; вражають своєю цілеспрямованістю і фаховістю освітні проекти Харківщини: вони комп’ютеризували дошкільні навчальні заклади, працюють над єдиною інформаційною системою, що безумовно підвищує і авторитет керівника закладу і дає можливість впроваджувати нові інноваційні педагогічні технології.

Тепер конкретно про ті завдання, що стоять перед столичною освітою. Це насамперед важлива ланка – дошкільна освіта. Якщо початкова і середня освіта характеризується безконечними експериментами і реформами, то дошкільна освіта нагадувала собою “камеру зберігання” для діток, поки батьки на роботі. Хоча з дітками працюють вихователі, дуже фахові, добрі чуйні спеціалісти, які навчають діточок співати, рахувати, малювати, дають основи розмовної іноземної мови (у Києві у дошкільних навчальних закладах і початковій школі вивчають 28 іноземних мов). До слова, у Києві ще в кінці 70 – х років у дитсадку радіозаводу діток вчили іграм на комп’ютерах, які тоді випускав завод. Звичайно, ті комп’ютери мали інший вигляд ніж сучасні, але наші діточки уже в ті далекі часи освоювали ази інформативної культури. І сьогодні у нашому місті є пілотні проекти, що покликані навчати комп’ютерної грамоти через різні ігрові технології діток, що відвідують дошкільні навчальні заклади.

Нещодавно відбулася історична подія в житті освітнього простору України – Перший український з’їзд працівників дошкільної освіти. Я мала честь бути делегатом цього з’їзду. Дошкільній освіті приділялась недостатня увага не тільки на пострадянському просторі, але й у світі в цілому. Вперше в Україні було прийнято закон про обов’язкову дошкільну освіту, і держава поставила перед освітянами дуже серйозні завдання. Не секрет, що дитяча свідомість формується до 7 років: дитина вчиться ходити, розмовляти, мислити, жити у цьому світі, тобто найбільш вікові вміння людини приходять саме у цьому віці. І на з’їзді дошкільників України прозвучало дуже багато цікавих думок щодо розвитку нових педагогічних проектів, авторських шкіл і ми, безумовно, будемо усе найкраще впроваджувати у нашому місті. Вчора ми ліцензували приватні дошкільні заклади і особливо нас порадували ті з них, що працюють за методикою Марії Монтессорі. Серед батьків ці заклади мають попит, бо дитину вчать самостійно досягати мети з найменшими затратами, але при цьому батьки беруть на себе усі витрати щодо закупки навчально-методичних засобів. Київська міська адміністрація ставить перед собою завдання сприяти покращенню навчально-методичної і матеріально – технічної бази дошкільних навчальних закладів. На сьогоднішній день ця робота проводиться недостатньо, оскільки є серйозні проблеми наповнення місцевого бюджету і його розподілу в минулі періоди.

Запитання Сайту: Ваша позиція щодо введення російської мови, як другої державної у навчальні шкільні програми?

Горюнова В.З.: Цікавим є відношення у м. Києві до російської мови. Ми проти політичних ігор на ґрунті освоєння і знання російської мови. Ми вважаємо, що чим більше мов знає дитина, тим краще для її розвитку і комунікації в майбутньому. Російська мова в Києві є побутовою, нею володіють батьки і тому наше пряме завдання забезпечити навчання цією мовою дітей з російськомовних сімей. Окрім того, дуже багато спеціалістів (працівники банків, консалтингових фірм, бізнесових структур) приїжджає в Україну з Росії та інших країн колишнього СРСР і ми надаємо можливість їх дітям навчатися рідною мовою, створюючи російськомовні класи в українських школах, а також сприяючи розвитку приватних навчальних закладів і недільних шкіл національних меншин. Йдеться не тільки про російські школи, але у Києві є польські, німецькі, англійські, білоруські та ін. навчальні заклади.

Запитання Сайту: Великою проблемою для батьків є попередні конкурси середніми навчальними закладами ( не тільки спеціалізованими) при наборі дітей до 1-го класу. Ці факти мають місце по усій Україні, не тільки у Києві. Перевіряють дітей –дошкільнят на вміння читати і писати. Це є прямим порушенням Закону “Про освіту”. Завдання дошкільної освіти навчити дитину мислити, розвивати мову і мовлення, дати практичні навики у вмінні малювати, ліпити і т.д., але ніяк не вчити читати і писати. Умінню читати і писати присвячена програма 1-го класу початкової школи. Як Ви збираєтесь вплинути на цю ситуацію і, зрештою, стати на боці Закону?

Горюнова В.З.
: Цей ажіотаж створили так звані брендові школи, піднімаючи високо конкурсну планку, мовляв, бачите які ми особливі і до нас важко попасти. А по-друге, вони дійсно не можуть прийняти усіх, бо є обмеження у наборі кількості учнів. Згідно закону і власних статутів гімназії, ліцеї, спеціалізовані школи мають право набору дітей по конкурсу. Причому вони дивляться не тільки на те чи вміє дитина читати, писати, а взагалі оцінюють загальний розвиток дитини, вибираючи для себе найбільш розвинутих дітей. Щодо інших середніх навчальних закладів, то ми слідкуємо за дотриманням закону і одразу реагуємо, якщо він не виконується. Дитина має вчитися в районі, де вона проживає. Коли я працювала начальником Дарницького районного відділу освіти, ми втілювали в життя програму : “Жити і вчитися на лівому березі”. Тому ми одні з перших створили в районі і свої гімназії, і свої ліцеї: це гуманітарна гімназія “Європа”, технічний фізико-математичний ліцей № 166, це Русанівський ліцей № 208, який дає глибокі математичні знання і учні цього ліцею є переможцями республіканських олімпіад і ін. заклади, що дають високий рівень знань і прекрасне виховання своїм учням. Освітню політику у місті ми будуємо таким чином, що кожен освітній заклад має створити хороші умови і давати ґрунтовні знання незалежно від форм власності.

Запитання Сайту: Ми впритул підійшли до проблеми необхідності дошкільного виховання. Що треба зробити, щоб шестирічна дитина була достатньо розвинутою, щоб освоїти програму початкової школи, і щоб була достатньо комунікабельною, щоб жити і працювати у дитячому колективі.

Горюнова В.З
.: У вирішенні цих проблем має велике значення не тільки дошкільна освіта, представлена дошкільними навчальними закладами. Велике значення має родинне виховання і те, як батьки виховують своїх дітей. Воно проявляється у всьому: і у вмінні вислухати дитину, і погратися, і проводити спільні прогулянки по свіжому повітрі, і відвідувати музеї, дитячі розважальні заходи, і почитати дитині книжку, вивчити пісеньку і т.д. Не треба матері відганяти дівчинку, коли вона накриває на стіл, готує якесь нескладну страву, а батько – не відмахуватись від запитань сина, коли він щось ремонтує, чи несе сумки чи робить ще якусь чоловічу роботу. Ми вчимо своїх дітей не стільки словами як особистим прикладом і вчинками. Треба навчитися слухати своїх дітей і, найголовніше, чути їх. Ми розуміємо складність цієї проблеми і готові підтримати ініціативи навчальних закладів по створенню “Клуб батьків”, “Клуб бабусь і дідусів”, “Клуби родинного виховання” де педагоги вчили б батьків методиці виховання дітей. На з’їзді прозвучав приклад міста Комсомольська, де молодим матерям при реєстрації дитинки матері дарують диск-збірник колискових пісень. Сучасні молоді мами не знають колискових пісень, та й взагалі знають мало народних пісень. Поступово втрачається культура співу в родинах. Бо ще не так давно ми усі співали, знали і народні і естрадні пісні, і колискові нам матері співали. Тому таке повернення до культурних джерел є дуже хорошим прикладом.

Запитання Сайту: Як складається ситуація в освітньому просторі середньої шкільної освіти у місті: нові тенденції розвитку сучасної школи?

Горюнова В.З.:
Щодо середньої освіти, то місто сьогодні має велику розгалужену сітку середніх навчальних закладів: школи, гімназії, ліцеї, приватні заклади. На мою думку ми (педагоги і батьки) дещо захопилися створенням гімназій і ліцеїв, які не завжди відповідають високим вимогам викладання і матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, незаслужено принижуючи роль і значення класичних шкіл. Зараз ми призупиняємо цей процес, оскільки в Законі “Про освіту” зазначено, що кількість гімназій і ліцеїв від загальної кількості навчальних закладів має бути не більше 15%, а у нас в Києві ця цифра сягає більше 40% і їх рівень не завжди виправдовує надії батьків. Велике спасибі хочеться сказати директорам загальноосвітніх навчальних закладів які зберегли розуміння і високий рівень класичної школи де забезпечують хороші психологічні комфортні умови, дуже високий спектр знань і виховних стандартів. Не тільки знання повинна давати школа, але й дбати про здоров’я своїх учнів. Тому ми знову повертаємось до практики ранкової фізичної зарядки у молодшій школі, яку впроваджуємо за програмою Катерини Серебрянської. Але це не єдиний захід, київська міська адміністрація виділяє кошти на розширення мережі шкільних басейнів. Сьогодні у Києві нараховується близько ста басейнів, при потребі у десять разів більше. Вирішити цю проблему можна шляхом побудови міжшкільних водних комплексів і над цією програмою ми працюємо. Важливим завданням є приведення в порядок шкільних стадіонів і знову ж таки побудова міжшкільних спортивних комплексів. Працюємо над тим, щоб у Києві не тільки 40 % шкільних стадіонів відповідало європейським стандартам якості, а в найближчий час привести усі решту до високих стандартів якості.

Запитання Сайту: Столична освіта відома в Україні, як така, що створює дуже цікаві проекти щодо обміну навчальними програмами (учнями, учителями) із іншими регіонами і європейськими державами. Розкажіть про ці проекти.

Горюнова В.З
.:  Я не хочу обійти увагою ще один дуже цікавий проект “Співпраця із сільськими школами”. Це проект, який реалізовується нами, є чи не єдиним в Україні, а може і в європейському просторі. Ми всіляко підтримуємо цей проект, проводимо велику роз’яснювальну роботу серед батьків, і бачимо великий результат від цієї роботи. Проводимо ми цю роботу в такому триєдиному векторі: учительський колектив, батьківський колектив, учнівський колектив. Проект “Співпраця із сільськими школами” підтримує більше 500 шкіл: це обмін дітьми, проживання в сім’ях, обмін педагогічними технологіями, вивчення побуту, традицій різних регіонів. Взаємне пізнання учнями має величезний вплив на їх свідомість і формування толерантного ставлення один до одного.

З Київською областю ми заключили угоди більше про педагогічну співпрацю: педагогічні читання, проведення конференцій і форумів, а власне із сільськими школами від Закарпаття до Севастополя співпраця побудована власне на особистих контактах вчителів, які є вихідцями з того чи іншого регіону, чи мають там родичів. Слід відзначити великий поступ в освітньому просторі Росії. Безумовно, нам з ними легко працювати, бо немає мовного бар’єру, хоча зазначу, що багато керівників навчальних закладів володіють двома і більше іноземними мовами, що дає можливість спілкування в європейському освітньому середовищі. Тому я думаю, що найближчими роками обов’язковою умовою при призначенні директора школи окрім педагогічної освіти, педагогічного досвіду буде знання іноземної мови. Слід відзначити цікаві освітні проекти у Молдові, Прибалтиці, Польщі. Так у Прибалтиці великого поширення набули навчальні проекти, що висвітлюють проблеми енергозберігання, захисту навколишнього середовища і т.д. Ми вивчаємо цей досвід і впроваджуємо його у своїх навчальних закладах.

Запитання Сайту: Для забезпечення кваліфікованими кадрами заклади освіти у м. Києві було створено муніципальний університет ім. Б. Д. Грінченка, який сьогодні складається із декількох профільних інститутів: Педагогічний інститут, Гуманітарний інститут, Інститут психології і соціальної педагогіки, Інститут мистецтв, Інститут лідерства та соціальних наук, Інститут післядипломної освіти, Університетський коледж.

Горюнова В.З
.: Це було дуже мудре рішення і визріло воно із реальної потреби готувати педагогічні кадри для потреб столиці. Велике значення має підготовка і перепідготовка кваліфікованих педагогічних кадрів. Університет не тільки готує педагогічні кадри для потреб столичної освіти: дошкільної, середньої та старшої школи, але й перших в Україні управлінців у сфері освіти. Саме на цій науковій базі в умовах інноваційних дослідницьких лабораторій ми відпрацьовуємо нові педагогічні технології, методики і шляхи їх впровадження в освітніх навчальних закладах. Новими кроками нової київської влади є практичний підхід до вирішення проблем матеріально-технічного забезпечення дошкільних навчальних закладів: це забезпечення комп’ютеризованої інформаційної системи, це закупівля навчально-методичних посібників для вихователів, розливальних ігор, літератури та навчально-методичного приладдя для діток. Разом з нашим університетом ім. Б.Грінченка ми ведемо розробку спеціального підручника для дошкільнят про місто Київ, що дасть можливість дітям не тільки вивчити історію міста, але й сформувати гордість за столицю України – їх маленьку Батьківщину.

Запитання Сайту: Які заходи і конкретні кроки робить влада міста для підняття престижу і популяризації вчительської професії у місті Києві?

Горюнова В.З.
: Цього року ми змінили підходи до конкурсу “Учитель року”. Голова київської державної адміністрації Попов підписав розпорядження, що перші п’ять переможців цього конкурсу отримають премію в розмірі 15 тис. грн. кожен. За перемогу у другому і третьому місці кошти виділяє Головне управління освіти, і це є неабиякий стимул для вчителя творчо працювати, з одного боку. А з другого, засвідчує увагу і влади і суспільства до подвижницької праці педагога.

Суспільство ставить вимоги і формує соціальне замовлення на освіту. А ми повинні знайти і налагодити усі управлінські механізми, створити умови вчителю для творчої праці. Не секрет, що сам процес педагогічний є заформалізований: стільки звітів, інформацій змушений щодня писати учитель, що власне на творчість у нього не залишається ні сил, ні натхнення. Часто наради я починаю з того, що запитую яку книгу мої підлеглі-управлінці прочитали. До слова, я перейняла цей досвід у Бориса Михайловича Жебровського коли він завжди знаходив час поспілкуватися з підлеглими і вияснити хто і які твори прочитав. Це ж дуже важливо постійно працювати над собою і розвиватися. Бо рівень інформованості учнів є надзвичайно високий. Якщо раніше носієм знань і основної інформації був учитель, то тепер при наявних комунікативних засобах, Інтернету - витримати учителю цю конкуренцію є надзвичайно складно. Отож, завдання районної ланки управління-допомагати учителю, а не заважати йому, не стояти над ним, вимагаючи незліченної кількості інформацій і звітів. Це позиція Міністерства освіти, яка чітко сформована і ми її підтримуємо. Друге завдання Головного управління освіти – це створити умови учителю у школі: поповнення навчально-методичних засобів для вчителів - предметників, поповнення фондів шкільних бібліотек, створення відео-уроків і т.д. Спільно з Університетом ім. Б.Грінченка ми працюємо над новими підручниками, посібниками, відео-уроками з окремих предметів, які будуть надані навчальним закладам Києва і України.

Ми серйозно працюємо з молодим вчителем над його адаптацією в школі, бо молоді вчителі приходять до школи і не витримують психологічного навантаження. Плюс невелика зарплата і після перших місяців роботи починається відтік кадрів. Для підтримки молодих вчителів ми даємо доплати у вигляді підйомних – 1000 грн.; ми даємо їм проїздні квитки для громадського транспорту, 30% - проста надбавка до заробітної плати, 50 % - якщо учитель закінчив університет на відмінно. Розуміємо, що цього мало, і сьогодні на зустрічі О.П.Попова із студентами медичного університету він говорив про програму “Молодіжне житло для молодих спеціалістів”, все це повною мірою стосується і молодих учителів. Коли ми зможемо забезпечити молодих учителів службовим житлом, то безумовно піднімемо престиж і самої професії і соціальну захищеність учителя.

Запитання Сайту: Які ж вимоги до нового учителя ставить сьогодні суспільство?

Горюнова В.З.
: Суспільство не до кінця оцінило роль учителя і не вирішило питання з оплатою праці. Ми ставимо високі вимоги до кваліфікації, але більше думаємо над тим, як створити умови для учителя, щоб не дивлячись на низьку зарплату, він залишився у школі. У цю професію ідуть люди більше за покликанням, а ніж за якоюсь вигодою. Тому нам серйозно потрібно подумати над профорієнтаційною роботою і над системою вступу до педагогічних вузів.

Запитання Сайту: Ваше бачення школи завтра?

Горюнова В.З. Актуальне і доречне запитання. Саме вчора у мене була зустріч з керівником Асоціації директорів міста Києва, де директор гуманітарного ліцею розповідала про “школу – завтра”. Я відповіла, що позиція “ школи –завтра” мене, як керівника не влаштовує. Таку школу я хочу мати сьогодні, яка має бути кращою, ніж учора. Ми повинні дати такі знання сьогоднішнім учням, які дадуть змогу їм бути успішними в конкурентному “сьогоднішньому” і “завтрашньому середовищі”. Саме вони сформують Завтра – і школу для своїх дітей. Ми готуємо разом з Міністерством освіти і науки України цікавий проект “Українська дитяча інженерна школа”, що дасть змогу підняти престиж технічних знань і відновити імідж України в галузі конструкторських розробок і новітніх технологій. Все що ми хочемо бачити завтра – ми реалізуємо сьогодні.

Запитання Сайту: Ваші побажання колегам – педагогам, учителям, вихователям, які обрали таку непросту професію і сьогодні, не дивлячись на низьку зарплату, низький соціальний захист, виконують дуже важливу суспільну функцію – виховують Нову Людину.

Горюнова В.З.
Ми зберігаємо відданість своїй мрії, ми зберігаємо відданість тій професії, яку собі обрали і я хочу побажати кожному учителю більше уваги звернути на своїх власних дітей, на своїх чоловіків і дружин, і працювати над збереженням власних сімей. Тільки щасливий вчитель може виховати щасливого і успішного учня, сформувати у нього добре відношення до життя. Все що ви робите вдома, це моделюється у вашій фаховій реалізації у школі. Ваш учень має знати, що у нього найкращий у світі вчитель.


Розмову вела

Квасниця Ірина

Член Національної спілки журналістів України

Президент Асоціації “Спадщина України”

 

Коментарі

You're a real deep thinekr. Thanks for sharing.

Gloriana, 28.10.2012

Залишити коментар

Залишилось 250 символів



Надрукуйте цифри з картинки:

Редактирование коментария

Редактирование коментария


Залишити коментар



Надрукуйте цифри з картинки:

ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER